<<
>>

2.2. Підприємницьке середовище організацій

Сучасним менеджерам потрібно розуміти та оцінювати середовище, в якому працюють організації. Підприємці функціонують у певних умовах, що становлять у сукупності підприємницьке середовище як інтегровану систему різних (об'єктивних і суб'єктивних) факторів, що дозволяють підприємцям досягати успіху в реалізації поставлених цілей, у здійсненні підприємницьких проектів і договорів та отриманні прибутку (доходу).
Як інтегрована складна система підприємницьке середовище поділяється як на зовнішнє, що не залежить від самих підприємців, так і на внутрішнє, яке формує безпосередньо підприємець.

Підприємницьке середовище - це комплекс умов і сил зовнішнього порядку, які впливають на можливості суб'єктів ринкових відносин і дозволяють підприємцям досягати мети та реалізувати свої функції.

Підприємницьке середовище визначає напрями і види підприємницької діяльності, його масштаби і просторові кордони, а також позиції суб'єктів ринкових відносин.

Рівень підприємницького середовища визначається:

- володінням права власності на засоби виробництва, результатами діяльності і доходу;

- рівнем розвитку ринково-конкурентного режиму господарювання;

- правами і свободою при виборі господарської діяльності, джерел фінансування, організації керівництва і збуту;

- позитивним психологічним кліматом населення;

- надійністю правового захисту підприємства.

Формування підприємницького середовища - процес

керований. Основу методів управління становлять заходи, що пов'язані не з впливом на суб'єктів підприємницької діяльності, а з організацією сприятливих умов для появи і швидкого становлення таких суб'єктів.

Формування підприємницького середовища включає в себе такі елементи: ухвалення програми стимулювання підприємництва, створення підприємницької інфраструктури (всіх інститутів підприємницької діяльності); зміну політичного і соціально-економічного мислення; зміну суспільної психології.

Сучасним менеджерам потрібно розуміти та оцінювати середовище, в якому працюють вони та їх організації. Без цього розуміння керівники всіх рівнів не будуть перейматися соціальними, правовими та іншими проблемами, пов'язаними з ефективністю робочого процесу і поліпшенням умов праці.

<< | >>
Источник: Стахів О. Г., Явнюк О. І., Волощук В. В.. Основи менеджменту: Навчальний посібник. / За наук. ред. док. екон. наук, проф. М. Г. Бойко. - Івано-Франківськ, «Лілея-НВ», - - 336 с .. 2015

Еще по теме 2.2. Підприємницьке середовище організацій:

  1. 15.1. Види цін та організація їх статистичного спостереження
  2. 1.3. Організація фінансової статистики
  3. ТЕМА 2. ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК ОБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ
  4. ТЕМА 7. ОРГАНІЗАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАГАЛЬНА ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ
  5. ТЕМА 14. УПРАВЛІННЯ ПРОДУКТИВНІСТЮ ОРГАНІЗАЦІЇ
  6. Практичне заняття 2. ОРГАНІЗАЦІЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ
  7. Практичне заняття 7. ПЛАНУВАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ
  8. 2.1. Організація як об'єкт управління
  9. 2.2. Підприємницьке середовище організацій
  10. 9.1. Організаційна культура в системі менеджменту підприємства
  11. 12.1. Управління групами в організаціях
  12. 1.1 ОРГАНІЗАЦІЯ ЯК СКЛАДНА СИСТЕМА ТА ОБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ
  13. 1.5 РІВНІ ДОСКОНАЛОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ
  14. 2.3 ЗНАЧЕННЯ ЗМІН У ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ
  15. 3.4 НОРМАТИВНО-ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ, ПІДС­ТАВИ ТА ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ
  16. 5.1 ДИЗАЙН ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК НАБІР ПАРАМЕТРІВ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ РІВНІ ПОДІЛУ ПРАЦІ ТА КООРДИНУВАННЯ
  17. 6.1 МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК ВІДКРИТОЇ СИСТЕМИ
  18. 7.1 ЗАВДАННЯ МЕНЕДЖЕРА ЩОДО КЕРІВНИЦТВА В ОРГАНІЗАЦІЇ
  19. Ситуація 2. Оцінка економічної ефективності організаційної структури управління підприємства
  20. § 8. Характеристика організаційно- правового забезпечення раціонального використання земель сільськогосподарського призначення та інших природних ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності суб'єктів аграрного підприємництва