<<
>>

2.1. Організація як об'єкт управління

Організація - це відкрита цілісна система, що складається з взаємозалежних структур, які тісно пов'язані із зовнішнім середовищем.

Організації можна класифікувати за такими ознаками:

• організаційно-правовою формою;

• формою власності;

• цільовим призначенням;

• широтою виробничого профілю;

• характером поєднання науки і виробництва;

• кількістю стадій виробництва;

• територіальним розташуванням підприємства.

Умови існування організації відображено на рис. 4.

Рис. 4. Умови існування організації

Характерною рисою сучасної організації є стійкість і здатність функціонувати та розвиватись в умовах постійних змін зовнішнього середовища. Організація складається з керівної та керованої систем.

Керівна система включає складові елементи, які забезпечують процес управління.

До складу керованої системи входять елементи, що забезпечують виробничий, господарський, комерційний та інші види діяльності.

Загальними характеристиками організацій є такі:

- споживання ресурсів. Основні ресурси, які використовує організація - це люди (людські ресурси), капітал, матеріали, технології та інформація;

- залежність від середовища. Однією з найзначущіших характеристик організації є її взаємозв'язок із зовнішнім середовищем. Організації залежать від зовнішнього середовища щодо як своїх ресурсів, так і споживачів;

горизонтальний та вертикальний розподіл праці, спрямований на процес управління;

- життєвий цикл організації. Організації зароджуються, розвиваються, домагаються успіху і, зрештою, припиняють своє існування. Саме тому поширеним є поняття «життєвий цикл організацій» як передбачувані зміни з певною послідовністю станів протягом часу.

Функціонування кожної організації підпорядковується певним законам, серед них:

- закон синергії, який звертає увагу на потенціал організації як єдиного цілого, що внаслідок взаємної підтримки та об'єднання перевищує суму потенціалів окремих, розрізнених елементів;

- закон використання протилежно спрямованих функцій та процесів (диференціації, інтеграції, децентралізації та централізації), що дозволяє одночасно вигідно використати всі складові і значно підвищити загальні організаційні можливості компанії;

- закон самозбереження наголошує, що кожна організаційна структура прагне зберегти себе, що вимагає дотримання ряду вимог (економити та раціонально використовувати ресурси, розширювати масштаби і сферу впливу).

Сьогодні менеджери стикаються з багатьма проблемами, і основна мета керівника - це ухвалення такого управлінського рішення, що забезпечить успіх компанії.

Успіх будь-якої організації залежить від таких умов, як:

- результативність та ефективність робочого процесу;

- здатність до практичної реалізації;

- здатність до саморозвитку і вдосконалення системи менеджменту;

- вміння ефективно використовувати інвестиції та інші.

Для того, щоб організація домоглася успіху, топ-менеджмент

повинен розуміти її загальні характеристики та мати комплексний підхід і бачення ситуаційного впливу середовища.

<< | >>
Источник: Стахів О. Г., Явнюк О. І., Волощук В. В.. Основи менеджменту: Навчальний посібник. / За наук. ред. док. екон. наук, проф. М. Г. Бойко. - Івано-Франківськ, «Лілея-НВ», - - 336 с .. 2015

Еще по теме 2.1. Організація як об'єкт управління:

  1. 2.3. Організаційні питання статистичного спостереження
  2. ТЕМА 2. ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК ОБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ
  3. Практичне заняття 8. ФУНКЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  4. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ ТРЕНІНГУ
  5. 2.1. Організація як об'єкт управління
  6. 5.1. Сутність функції організації та базові передумови побудови структур управління
  7. 5.2. Види організаційних структур управління
  8. 9.1. Організаційна культура в системі менеджменту підприємства
  9. 1.1 ОРГАНІЗАЦІЯ ЯК СКЛАДНА СИСТЕМА ТА ОБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ
  10. 1.3 ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ПІДСИСТЕМ МЕ­НЕДЖМЕНТУ ОРГАНІЗАЦІЇ
  11. 2.4 ОСОБЛИВОСТІ МЕНЕДЖМЕНТУ НА ОСНОВНИХ ЕТАПАХ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ОРГАНІЗАЦІЇ. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА СТАДІЇ ВИНИКНЕННЯ ЗМІН
  12. 3.3 КОМПЛЕКСНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ: ЕКО­НОМІЧНИЙ, МОТИВАЦІЙНИЙ, ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ, ПРАВО­ВИЙ
  13. 3.8 ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ТА ДЕЦЕНТ­РАЛІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ
  14. 4.1 ЕЛЕМЕНТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКОГО АНАЛІЗУ
  15. 5.1 ДИЗАЙН ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК НАБІР ПАРАМЕТРІВ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ РІВНІ ПОДІЛУ ПРАЦІ ТА КООРДИНУВАННЯ
  16. 5.3 ОБ'ЄКТИ ТА КОМПОНЕНТИ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ПЕ­РЕТВОРЕНЬ
  17. 6.2 РІЗНОВИДИ ТА КОМБІНАЦІЇ МОДЕЛЕЙ УПРАВ­ЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЯМИ