<<
>>

8.3. Етика ділових стосунків

Етика ділових стосунків - система знань про моральні аспекти ділових стосунків між людьми, а також людиною і суспільством.

Як складник економічної етики та етики бізнесу етика ділових стосунків визначає систему моральних цінностей, критеріїв та параметрів у відносинах між виробниками і споживачами, між організаціями (підприємствами), між організаціями та державою, в самих організаціях та ін.

Як складник менеджменту організації етика ділових стосунків визначає систему моральних цінностей, критеріїв та параметрів стосунків між керівником і співробітниками, стосунків в організації загалом.

Використання принципів на норм етики ділових стосунків впливає на [4]:

• регулювання відносин між економічними суб'єктами ринку на підставі виконання договірних зобов'язань та дотримання прав (виконання сторонами контрактних зобов'язань, покриття збитків партнеру в разі заподіяння шкоди, запобігання порушенням ділової практики і вільної конкуренції, дотримання правил та норм, що стосуються реклами, використання товарних знаків та ін.);

• виконання норм та правил державного регулювання, в основі яких лежать заходи контролю з боку держави за дотриманням законодавства, стандартів, постанов та розпоряджень з конкретних питань підприємницької діяльності;

• регулювання відносин бізнесу із споживачами, спрямоване на сумлінне ставлення до споживача (чесність та достовірність характеру реклами, задоволення вимог споживачів щодо кількості, якості, асортименту, новизни, технічних характеристик товарів, дотримання стандартів і вимог щодо сертифікації продукції та ін.);

• відносини бізнесу із суспільством, які передбачають рішення та дії підприємців, спрямовані на підвищення рівня життя як працівників організації, так і суспільства загалом;

• культуру ділового партнерства, що базується на довірі, добропорядності, чесності, вмінні тримати своє слово, виключенні обману, безвідповідальності, зловживань довірою партнера, а також забезпеченні етичного ставлення підприємця до своїх працівників.

Ефективність бізнесу, ефективність діяльності організації значною мірою залежать від моральних якостей керівника, які виявляються у його діловій поведінці, взаємодії та спілкуванні (відповідальність за доручену справу, корпоративна солідарність, самовдосконалення, повага до людей та ін.). Зокрема, японська фірма «Мацусіта електрик» у своєму етичному кодексі визначила, що менеджери, керівники повинні дотримуватися таких цінностей, як об'єктивність, справедливість, здатність згуртувати інших, скромність, вміння висловлювати позитивну оцінку діяльності іншої людини. Американська асоціація вищих керівників 250-ті корпорацій опублікувала звіт про етичну політику і практику своїх членів. У звіті зроблено висновок, що менеджери, особливо вищої ланки, повинні підтримувати норми етичної поведінки, виступати ініціаторами формування етичних цінностей у компанії. Значущість етики ділових стосунків також полягає у тому, що вона виконує функції не тільки моральної оцінки, але, що важливо, є засобом ухвалення рішень, що дає можливість правильно розв'язувати бізнесові та управлінські питання, розв'язувати суперечливі і конфліктні проблеми морального характеру.

Важливим аспектом формування етичних ділових відносин менеджера є рівень його психологічної культури, який включає в себе знання:

• психологічних закономірностей розвитку та проявів психіки особистості (пізнавальні процеси, емоційні процеси, вольові процеси, психічні стани, психічні властивості та ін.);

• психологічних аспектів спілкування та взаємодії в різних соціальних групах;

• психології ділових відносин, психології управління, питання ділової мотивації, ділового іміджу, а також уміння

використовувати набуті знання у своїй практичній діяльності.

Це пов'язано зі зростанням у діловій сфері ролі психологічних факторів ділових відносин. Уміння встановлювати та підтримувати ділові відносини, впливати на партнерів по діловій сфері, запобігати та розв'язувати конфлікти, проводити ділові зустрічі, вести переговори, проводити ділові прийоми, створювати діловий імідж та ін.

- все це значною мірою психологічні проблеми. Ділові відносини передбачають знання індивідуально-психологічних власти­востей особистості та вміння використовувати їх у діловій практиці.

Важливу роль в діловій сфері відіграють знання та врахування психологічних властивостей особистості. Психічні властивості - сталі, стійкі душевні якості суб'єкта, яким притаманні закріпленість і повторюваність у структурі особистості: темперамент, характер, здібності, установки. Так, знання особливостей вияву різних темпераментів потрібне при виборі професії, комплектуванні виробничих колективів, управлінні організацією, керуванні підлеглими. Люди з сильним типом нервової системи можуть виконувати відповідальну, складну, напружену роботу, готові до екстрених дій, зберігають витримку, самовладання. Люди зі слабким типом нервової системи - маловитривалі. На поведінку людини, крім динаміки нервових процесів, що виявляються в темпераменті, впливають набуті особливості, які називають рисами характеру. Сукупність таких стійких рис формує характер особистості. Характер формується в процесі соціалізації людини в умовах включення її в різні соціальні спільноти. Важливою характеристикою особистості є її здібності - своєрідні властивості людини, її інтелекту, що виявляються в навчальній, трудовій, науковій та іншій діяльності та є обов'язковою умовою її успіху. Так, ефективність управлінської діяльності значною мірою залежить від загальної здібності до управлінської діяльності.

Психологічна культура є важливою, але недостатньою умовою успішності ділових відносин, зокрема у сфері бізнесу та менеджменту. Сучасний менеджмент повинен базуватися на моральних цінностях. Саме тому етика ділових відносин визначає систему моральних цінностей, критеріїв та параметрів у відносинах між виробниками і споживачами, між організаціями, підприємствами і державою, а також у стосунках між керівниками і співробітниками організації та в організації загалом.

Етика в ділових відносинах виконує функції не тільки моральної оцінки, а й присутня в ухваленні рішень, що дозволяє розв'язувати суперечливі етичні проблеми в бізнесі та організаціях.

Саме тому на підприємстві розробляють і втілюють в практику правила і вимоги етики ділових відносин, які повинен засвоїти майбутній менеджер, керівник як у процесі навчання, так і у практичній його роботі. Доцільність впровадження правил етики ділових відносин також спрямовано на усунення явищ, які пов'язані з дискримінацією особистості працівника. Одним із проявів дискримінації є сексуальні домагання за ознакою статі на робочому місці. Це будь-яка небажана поведінка сексуального характеру, через яку особа почувається скривдженою, приниженою або заляканою. Жертвами й суб'єктами сексуальних домагань можуть бути як жінки, так і чоловіки, причому жертви й суб'єкти не обов'язково можуть бути протилежної статі. Суб'єктом може бути начальник, представник роботодавця, колега, що не перебуває у стосунках підпорядкування з жертвою, або особа, яка не є працівником цього підприємства (клієнт, відвідувач та ін.).

Існують певні заходи, які роботодавці можуть вживати, щоб запобігати дискримінаціям сексуального характеру:

^ чітко задекларувати про недопустимість сексуальних домагань та про невідворотність покарання за вчинення доведеного сексуального домагання;

^ довести до відома працівників чіткі пояснення щодо процедури подання скарги та отримання допомоги в разі сексуального домагання;

^ надати гарантії забезпечення ретельного, невідкладного та конфіденційного розгляду скарг про сексуальне домагання, якщо можливо, - осіб однієї статі з потерпілими;

^ поширити цю інформацію для забезпечення якнайширшої обізнаності;

надати практичні рекомендації щодо розв'язання цієї проблеми;

^ поінформувати керівників про те, що вони повинні вживати належних заходів;

^ сприятливо ставитися до жертв і надавати будь-яку потрібну їм інформацію;

^ проводити відповідне навчання керівників для дієвого запобігання випадкам сексуальних домагань.

Отже, в сучасних умовах керівники та менеджери стикаються з проблемою врегулювання етичних відносин між працівниками, діловими партнерами.

Професійна робота будь- якого працівника організації пов'язана з дотриманням етичних норм взаємовідносин з колегами, підлеглими, партнерами. Дотримання етики ділових відносин є одним з основних критеріїв оцінки професіоналізму як окремого працівника, так і організації загалом.

Керівники зобов'язані запобігати проявам неетичної поведінки підлеглих працівників шляхом організації системної роботи з розвитку професійної етики персоналу, насамперед навчання, інформаційно-просвітницької підтримки та контролю за тим, щоб працівники дотримувалися норм Кодексу етики, встановленого на підприємстві.

Працівники, які є керівниками, повинні:

• демонструвати зразкову етичну поведінку, безпосередньо дотримуватись етики поведінки, визначеної Кодексом, а також вимагати, щоб її дотримувалися підпорядковані їм працівники;

• давати вказівки та доручення підпорядкованим працівникам винятково відповідно до чинного законодавства та з урахуванням їхнього рівня знань, досвіду і професійних навичок;

• добирати працівників з урахуванням їхніх моральних, професійних та ділових якостей;

• принципово реагувати на факти неналежної поведінки підпорядкованих працівників, зокрема за повідомленнями (зверненнями) громадян та посадових осіб - об'єктів контролю;

•запобігати виникненню конфлікту інтересів у підпорядкова­них працівників, а в разі виникнення - сприяти його оперативному розв'язанню;

• об'єктивно оцінювати роботу підпорядкованих працівників, застосовувати моральні та матеріальні заохочення, а в разі пору­шення норм законодавства або недотримання Кодексу етики - притягувати їх до відповідальності.

Працівники мають усвідомлювати, що їхню поведінку оцінюють керівники, колеги, працівники об'єктів контролю та громадськість. Працівники мають прагнути до того, щоб їхня поведінка не давала підстав для громадського (морального) осуду. Якщо працівник не дотримується положень Кодексу етики, що одночасно є порушенням закону (зокрема, Кодексу законів про працю України, законів України «Про державну службу» чи «Про боротьбу з корупцією»), до нього застосовують заходи згідно з законодавством.

Резюмуючи комплекс питань, які розкривають соціально- психологічні аспекти менеджменту, керівництво підприємств повинно усвідомлювати, що ускладнення управлінської діяльності, підвищення рівня освіченості та культури людей, зростання ролі особистості в діяльності організації, зміна структури та змісту мотивації людини до діяльності, визначення організації як відкритої системи, гуманізація управлінської діяльності як явища ділових відносин є основою успішного функціонування підприємств у сучасних умовах.

<< | >>
Источник: Стахів О. Г., Явнюк О. І., Волощук В. В.. Основи менеджменту: Навчальний посібник. / За наук. ред. док. екон. наук, проф. М. Г. Бойко. - Івано-Франківськ, «Лілея-НВ», - - 336 с .. 2015

Еще по теме 8.3. Етика ділових стосунків:

  1. 7.1.2. Орудия лова и виды рыболовства
  2. Незаконное распространение порнографических материа­лов или предметов (ст. 242 УК)
  3. § 1. Браконьерство и незаконный лов рыбы
  4. Е.Р. Ор­лова, О.М. Зарянкина. Иностранные инвестиции в России : учеб. пособие. — 2-е изд., испр. и доп. — М. : Издатель­ство «Омега-Л», — 203 с. — (Библиотека высшей школы)., 2009
  5. Владимирова М.П.. Деньги, кредит, банки: учебное пособие / М.П. Владимирова, А.И. Коз­лов. — 2-е изд., стер, — М.: КНОРУС, — 288 с, 2007
  6. М.П. Владимирова, А.И. Коз­лов. Деньги, кредит, банки: учебное пособие. — 2-е изд., стер, — М.: КНОРУС, — 288 с., 2006
  7. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
  8. ТЕМА 4. СУЧАСНІ МОДЕЛІ МЕНЕДЖМЕНТУ
  9. ТЕМА 12. КЕРІВНИЦТВО І ЛІДЕРСТВО
  10. 1.3. Професійні завдання менеджера