<<
>>

14.2. Міжнародні стандарти екологічного менеджменту

Система екологічного менеджменту, згідно з міжнародними стандартами, - це частина загальної системи менеджменту, що включає організаційну структуру, планування діяльності, розподіл відповідальності, практичну роботу, а також процедури, процеси і ресурси для розробки, впровадження, оцінки досягнутих результатів і вдосконалення екологічної політики.
Початковим етапом розвитку екологічного менеджменту вважають розробку 1992 р. Стандарту в галузі систем екологічного менеджменту BS 7750, який підготував і випустив Британський інститут стандартизації відповідно до запиту Британської конфедерації промисловості. Одним із лідерів апробації (перевірки) нових ринкових інструментів екологічного менеджменту є Великобританія, де 1990 р. було ухвалено новий «Екологічний акт», на засадах якого 1992 р. впроваджено Стандарт у галузі систем екологічного менеджменту BS 7750 (Specification for Environmental Management System).

Стандарт не визначає вимог до природоохоронної діяльності підприємства, але вміщує рекомендації, корисні для створення ефективної системи екологічного менеджменту, для розвитку ініціативного екологічного аудита, що впливає на поліпшення екологічних характеристик діяльності організації загалом. Стандарт передбачає такі стадії розробки та впровадження системи екологічного менеджменту:

S Попереднє ознайомлення із ситуацією. Слід визначити всі екологічні нормативні вимоги до діяльності підприємства і встановити, які елементи екологічного менеджменту вже практично використовують на цьому об'єкті.

S Розробку заяви про екологічну політику, яка б охоплювала всі аспекти діяльності і продукцію підприємства та яку прийняли б до виконання всі уповноважені сторони (підрозділи, особи).

Визначення структури розподілу зобов'язань і відповідальності в системі екологічного менеджменту. Оцінку міри впливу підприємства на довкілля. Потрібно встановити перелік чинних нормативів, характеристик викидів в атмосферу, викидів у воду, розміщення відходів, а також опис аспектів впливу на довколишнє середовище підприємств- постачальників.

Встановлення екологічних цілей і завдань підприємства.

Визначення тих стадій виробництва, процесів і видів діяльності, які можуть впливати на довколишнє середовище, та розробку системи контролю їх функціонування.

Створення програми екологічного менеджменту, призначення відповідального за її виконання старшого менеджера.

Розробку й випуск детального керівництва, яке б дало змогу аудиторові системи екологічного менеджменту визначити, що система функціонує і враховує всі значущі аспекти дії підприємства на довколишнє середовище.

1992 р. в Європейській раді було ухвалено «Вимоги до екологічного аудита». Мета цього документа - створити стимули використання прийомів екологічного аудита для оцінки діяльності підприємств. До того ж, оцінки, яка охоплює не лише перевірку виконання вимог приро­доохоронного законодавства, а й завдань власної екологічної політики підприємства. Передбачалося, що впровадження систем екологічного менеджменту сприятиме постійному поліпшенню екологічних характеристик діяльності підприємств шляхом:

• розробки й реалізації екологічної політики та екологічних цілей;

• періодичної об'єктивної і систематизованої оцінки параметрів діяльності всіх підрозділів підприємства;

• надання населенню екологічної інформації про під­приємство.

Цикл системи екологічного менеджменту відповідно до вимог EMASмістить п'ять основних компонентів:

• розробку екологічної політики та випуск документа (заяви), що описує спрямованість підприємства на досягнення конкретних екологічно значущих цілей;

• оцінку наявної ситуації, тобто встановлення початкових характеристик діяльності, щодо яких оцінюватиметься;

• ефективність функціонування;

• формулювання конкретних завдань, що відповідають меті екологічної політики підприємства;

• розробку екологічної програми, яка деталізує шляхи і стадії розв'язання поставлених завдань;

• проведення екологічного аудитування для того, щоб періодично перевіряти, чи організація розв'язує завдання й чи сприяє функціонування системи екологічного менеджменту поліпшенню екологічних показників.

Серія міжнародних стандартів системи екологічного менеджменту ISO 14 000. Рішення про розробку міжнародних стандартів системи екологічного менеджменту було результатом Уругвайського раунду переговорів із Всесвітньої торгової угоди та зустрічі на вищому рівні з проблем навколишнього середовища й розвитку в Ріо-де- Жанейро 1992 р. Стандарти ISO 14 000 розробляє Технічний комітет 207 (ТС 207) Міжнародної організації стандартизації (МОС) з урахуванням вже зарекомендованих міжнародних стандартів із систем менеджменту якості продукції (ISO 9000).

Документи, що входять до серії ISO 14 000, можна умовно поділити на три групи:

• принципи створення й використання систем екологічного менеджменту;

• інструменти екологічного контролю й оцінки;

• стандарти, зорієнтовані на продукцію.

За названими групами розроблено та впроваджують відповідні документи (табл. 8).

Перелік міжнародних стандартів серії ISO 14000
Стандарти Принципи створення й використання
систем екологічного менеджменту
ISO 14001 Система екологічного менеджменту (EMS) -
Специфікації та посібник з використання
ISO 14004 EMS - Загальний посібник з принципів,
систем і методів
ISO 14014 Посібник з визначення «початкового рівня»
екологічної ефективності підприємства
Інструменти екологічного контролю й оцінки
ISO 14010 Посібник з екологічного аудита - Загальні
принципи
ISO 14011/1 Посібник з екологічного аудита - Процедури
аудита
Аудит систем екологічного менеджменту
ISO 14012 Посібник з екологічного аудиту - Критерії
кваліфікації екологічних аудиторів.
ISO 14031 Посібник з оцінки екологічних показників
діяльності організації. Стандарти,
зорієнтовані на продукцію
ISO 14020 (серія) Принципи екологічного етикетування
(маркування) продукції
ISO 14040 (серія) Методологія «оцінки життєвого циклу» -
оцінки екологічного впливу, пов'язаного з
продукцією, на всіх стадіях її життєвого циклу
ISO 14050 Екологічний менеджмент.
Глосарій
(словник)
ISO 14060 Посібник з обліку екологічних аспектів у
стандартах на продукцію

Система стандартів має забезпечувати зменшення несприятливих дій на довколишнє середовище на трьох рівнях:

S організаційному - через поліпшення екологічної «поведінки» корпорацій;

S національному - через створення суттєвого доповнення до національної нормативної бази й компоненти державної екологічної політики;

S міжнародному - через поліпшення умов міжнародної торгівлі.

У міжнародних стандартах серії ISO 14000 екологічний аспект визначено як елемент діяльності підприємства, його продукції та послуг, який взаємодіє чи може взаємодіяти з навколишнім середовищем. Для впровадження та аудита систем екологічного менеджменту (СЕМ) використовують такі стандарти:

• ISO 14001 - специфікацію та поради з використання СЕМ;

• IS014004 - основні характеристики принципів, систем і додаткових методик із СЕМ;

• ISO 14010 - загальні вказівки з екологічного аудита - загальні принципи;

• SO 14011 - загальні вказівки з екологічного аудита - процедури аудита, аудит систем екологічного управління;

• ISO 14012 - загальні вказівки з екологічного аудита - кваліфікаційні критерії для екологічних аудиторів.

Окрім стандартів, в економічно розвинутих країнах використовують також ринкові інструменти екологічного менеджменту, серед яких:

• податкові інструменти (пільгові чи дискримінаційні (диференційовані)):

- податки на продукцію;

- види діяльності;

- джерела забруднення;

- вміст шкідливого компонента;

• інструменти системи кредитування (пільгові чи податкові);

• субсидії (прямі й непрямі) на:

- державні екологічні проекти;

- на екологічні цілі населенню;

- дотації на екологічно досконалу продукцію;

• екологічні платежі за викиди шкідливих речовин в атмосферу, водні джерела, ґрунт;

• цінові інструменти;

• сплата за досягнення певних екологічних результатів тощо.

У нинішніх умовах українські підприємства фрагментарно застосовують стимуляційний механізм ринкових інструментів щодо екологічного виробництва.

<< | >>
Источник: Стахів О. Г., Явнюк О. І., Волощук В. В.. Основи менеджменту: Навчальний посібник. / За наук. ред. док. екон. наук, проф. М. Г. Бойко. - Івано-Франківськ, «Лілея-НВ», - - 336 с .. 2015

Еще по теме 14.2. Міжнародні стандарти екологічного менеджменту:

  1. 8.3. Суть фінансово-економічної безпеки державного підприємства
  2. 2.4. Форми, види та способи спостереження
  3. СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
  4. ПЕРЕДМОВА
  5. Розділ 14. ЕКОЛОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ
  6. 14.1. Концепція екологічного менеджменту
  7. 14.2. Міжнародні стандарти екологічного менеджменту
  8. 14.3. Формування екологічного менеджменту
  9. 14.4. Впровадження системи екологічного менеджменту на підприємстві
  10. 14.5. Екологічний менеджмент в інноваційній діяльності підприємств
  11. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ
  12. НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
  13. Рекомендована література та корисні посилання
  14. ГЛОСАРІЙ
  15. БІБЛІОГРАФІЯ
  16. 9.3 ЦІЛЬОВІ КОНЦЕПЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІС­ТЮ ТА РОЗВИТКОМ ОРГАНІЗАЦІЇ
  17. 7.2. Структура и состав международных стандартов по управлению качеством
  18. 7.1.1. История создания и развития стандартов ИСО серии 9000