12.3. Типи команд

Теоретики і практики у сфері менеджменту та фахівці неоднозначно підходять до визначення типів команд.

• команди, націлені на розв'язання нечітко визначених, складних проблем. У таких командах члени команд повинні довіряти один одному, бути надійними, інтелектуальними і прагматичними людьми;

• творчі або дослідницькі команди, націлені на дослідження можливостей середовища й пошук альтернатив. Члени таких команд повинні мати стійку мотивацію, бути незалежними, творчими й наполегливими в досягненні колективних цілей;

• команди тактичної реалізації (так звані «хірургічні» команди), націлені на виконання конкретного плану. Члени таких команд потребують чіткого поставлення завдання, однозначного розподілу ролей і формулювання конкретних критеріїв успіху.

Відповідно до особливостей складу команди й напряму її діяльності виділяють такі типи команд, як:

функціональна команда - створюють її на основі чіткої системи організаційного керівництва й підпорядкування. Команда складається з фахівців, що якнайефективніше розв'язують завдання, які поставило керівництво. Команда може пропонувати керівництву інноваційні розв'язки проблем, але право висувати мету й ухвалювати рішення залишається за керівництвом організації. Діяльність цього типу команди ефективніша в традиційній ієрархічній організації, що функціонує в умовах стабільного, малодинамічного й передбачуваного ринку;

мультидисциплінарна команда - поєднує фахівців (частіше провідних) з ряду організаційних підрозділів або партнерських організацій, чия компетентність дозволяє знайти й реалізувати найоптимальніший розв'язок складної проблеми. Об'єднання здібностей і можливостей кожного з членів команди, які взаємодоповнюють один одного, створює синергетичний ефект, що визначає високий потенціал мультидисциплінарної команди.

самокерована команда - складається з фахівців, які володіють високим рівнем професіоналізму в деяких сферах, взаємно доповнюючи один одного. Цей тип команди характеризується високим ступенем свободи в ухваленні й реалізації рішень. Діяльність цього типу команди ефективніша за умов становлення нової справи, створення нової організації або структури.

Типізацію команд проводять в контексті питань, які розглядають, або пов'язують з результатами досліджень певної вузької сфери діяльності. Діяльність робочих команд орієнтована на розв'язання завдань, цілі змінюються в міру потреби. Основну увагу приділяють досягненню конкретних результатів: потрібних співробітників і ресурси об'єднують заради якнайшвидшого і найякіснішого виконання завдання, терміни й етапи його розв'язання постійно контролюють. Стосунки між співробітниками будуються на принципах взаємозалежності. Лідерство ґрунтується на сприянні контактам і співпраці. Керівництво діє як каталізатор групової взаємодії та співпраці. Ефективність діяльності групи визначається індивідуальною успішністю в поєднанні з можливістю об'єднати особисті цілі співробітників зі стратегічними цілями організації.

У виробничому середовищі команда може складатися з груп працівників, які мають по кілька професій, що дозволяє їм виконувати всі операції, потрібні для випуску певного продукту.

Розвиток інформаційних технологій і глобалізація бізнесу зумовили виникнення нових підходів до організації роботи в командах. Зміни, викликані інформаційно-комунікативними технологіями, сприяли виникненню нових бізнес-структур, які за допомогою мережі Інтернет можуть встановлювати партнерські відносини з партнерами з інших країн.

Залежно від завдань, які розв'язують, таке об'єднання партнерів по бізнесу отримало назву «віртуального», сформовано структури - «віртуальна команда», «віртуальне підприємство», «віртуальна корпорація» і т. д. Віртуальну організацію створюють для виконання якої-небудь роботи або реалізації потреби, що виникає.

Однією із форм віртуальної організації є віртуальна команда.

Віртуальні команди складаються з людей і організацій із різних географічних регіонів, які об'єднуються за допомогою сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій. До складу одних віртуальних команд можуть входити лише працівники одного підприємства, інші включають працівників на умовах контракту, членів організацій-партнерів, покупців, постачальників, консультантів та інших сторонніх осіб. Зв'язок між членами віртуальної команди забезпечують за допомогою електронної пошти, голосової пошти, відео-конференцій, та інтернет-технологій, різноманітного програмного забезпечення.

Віртуальні команди характеризуються високою гнучкістю і динамізмом. Це можуть бути як тимчасові міжфункціональні команди, які створюють для виконання конкретних проектів, так і тривалі й навіть постійні самокеровані команди. Така команда не має одного постійного лідера, оскільки залежно від стадії проекту і спеціальності учасників команду по черзі очолюють її різні члени. Склад віртуальної команди також може досить швидко змінюватися залежно від виконуваних у певну мить завдань. Одна з переваг віртуальної організації полягає в тому, що вона дає змогу швидко зібрати групу людей, здатних виконати складний проект, розв'язати проблему, що виникла, або використати конкретну стратегічну можливість. Успіх віртуальної команди визначає кілька факторів:

• правильний вибір учасників;

• створення в команді атмосфери довіри;

• спільне використання інформації;

• ефективне використання засобів зв'язку.

Глобальні команди - це віртуальні організації, які об'єднують людей із різних країн, різних національностей. їхня діяльність може охоплювати декілька держав. Глобальні команди поділяються на дві категорії:

• інтеркультурні (складаються з представників країн і культур, які зустрічаються особисто);

• віртуальні глобальні (їхні учасники розкидані у світі й спілкуються за допомогою електронних засобів комунікації) команди.

Слід мати на увазі, що управління глобальними командами пов'язане з великим комплексом проблем і труднощів. Лідерам таких команд слід враховувати різницю в часі та культурі, великі відстані між учасниками команди, відмінність мов, технологій, уявлень про владу, час роботи, ухвалення рішень тощо.

Для забезпечення діяльності глобальних команд організаціям доводиться витрачати час і кошти на навчання працівників. Менеджери таких організацій мають бути впевнені, що всі члени команди розуміють і шанують культурні відмінності, концентруються на цілях і усвідомлюють свою відповідальність перед командою.

Запорукою успіху глобальної команди є:

• ретельний добір членів команди;

• створення атмосфери довіри й обмін інформацією;

• готовність відмовитися від власних цінностей і сформувати нові норми - норми команди.

Віртуальні команди надають організаціям переваги щодо:

• різноманіття міжкультурних і глобальних позицій стосовно розвитку організацій;

• економії коштів на корпоративних відрядних витратах.

Підходи до типізації команд та загальну характеристику

команд наведено в додатках К і Л.