<<
>>

3.1 «ЖОРСТКИЙ» ТА «М'ЯКИЙ» СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ

ною ознакою якої є постійні зміни. Тому нашим завданням є - створити такі ор­ганізаційні структури, які б не лише до­зволяли постійно адаптуватись до змін, що відбуваються, але й активно вплива­ти на цей процес.
Це означає, що органі­зація рухається за вимогами ринку, а не навпаки!

А. Вайсман

Там де немає структури - немає організації, не може бути і управління. Найкраща структура - це та, яка найкращим чином дозво­ляє організації ефективно взаємодіяти із зовнішнім середовищем, про­дуктивно і цілеспрямовано розподіляти і направляти зусилля своїх працівників задля задоволення вимог споживачів та ефективного дося­гнення цілей організації.

Систему управління організацією можна розглядати як з позиції статики, тобто як механізм управління, так і з позиції динаміки, як управлінську діяльність.

Системний підхід в управлінні полягає у тому, що будь-який більш чи менш складний об'єкт розглядається як відносно самостійна система зі своїми особливостями функціонування, що характеризуєть­ся певним елементним складом, структурою як формою взаємозв'язку елементів, функціями елементів та системи в цілому.

Застосування теорії систем до управління дозволяє керівництву побачити організацію в єдності її складових частин, які нерозривно переплітаються із зовнішнім середовищем.

В історії розвитку системних ідей у менеджменті виділяють два етапи, які лягли в основу відповідних підходів до управління:

1-й етап. Становлення і розвиток «жорсткого» системного під­ходу (середина 1950-х - середина 1970-х років);

2-й етап. Становлення і розвиток «м'якого» системного підходу (середина 1970-х років - теперішній час).

«Жорсткий» системний підхід до управління характеризується застосуванням, насамперед, технічних методів і нововведень у прогно­зуванні та управлінні ресурсами і структурою організації. Організація розглядається як механічна система.

«Жорсткі» елементи управління - це ті складові системи управ­ління в організації, які відображають її формальну сторону. До них відносяться:

- стратегії,

- організаційні структури,

- системи і процедури.

За цим підходом управління в організації досить формалізовано і регламентовано, прийняті і встановлені початкові установки, чітко розподілена ступінь і межа відповідальності кожного працівника. Лю­ди розглядаються як компоненти загального великого механізму, орга­нізму організації. їхні думки, почуття, світогляд не приймаються до уваги - кожен відповідає тільки за свою певну справу, ділянку роботи.

Завдання «жорсткого» системного мислення полягає в оптимі- зації системи, формуванні цілісного погляду для вирішення певного завдання. Для цього слід змоделювати всі зв'язки між елементами все­редині системи та зовнішнім середовищем.

Розрізняють три основні інструменти «жорсткого» системного підходу: системний інжиніринг, системний аналіз і дослідження опе­рацій.

Системний інжиніринг - це спосіб проектування складних сис­тем, за якого досягається ефективна координація всіх компонентів системи.

Системний аналіз здійснює процедуру декомпозиції проблеми, що дозволяє вибудувати ієрархію планів - від місії до завдань окремо­му виконавцю. За такого аналізу вихід будь-якого підпроцесу є входом наступного підпроцесу. Ця можливість аналізу повного набору входів і виходів робить системний аналіз засобом об'єднання частин системи. Системний аналітик може продовжити розбиття кожного процесу, поки не отримає набір елементарних дій. Мета настільки детального аналізу - розробити набір операцій або вказівок, які при заданих очі­куваних входах приведуть до кращого або поліпшеного виходу.

Дослідження операцій - це набір наукових системних моделей визначення ймовірностей, ризику, за допомогою яких, стає можливим запобігти і зіставити результати альтернативних рішень або стратегій.

Окрім наведених основних інструментів, методами реалізації «жорстких» стратегій є: бюджетуваиия, планування фінансових та ресурсних потоків, впровадження систем контролю, обліку трудовит- рат і їх грошової компенсації, реінжинірингу (перебудови) бізнес- процесів, реструктуризації тощо.

Не дивлячись на те, що жорсткий системний підхід ефективний при плануванні, координації і контролі організаційної діяльності, він є обмеженим у сфері соціальних взаємовідносин, оскільки поведінку людей неможливо описувати технічними способами. Інша проблема «жорсткого» системного підходу - необхідність визначення однознач­ної і єдиної мети. У соціальних організаціях цілі можуть бути різними і навіть суперечливими. Крім того, часто саме процес визначення цілей і складає основну проблему організації.

Отже, критика жорсткого системного підходу щодо завдань управління спиралася, головним чином, на аргументи, що, по-перше, в управлінні, як правило, важко чітко і однозначно визначити цілі, дося­гти їх повної декомпозиції; по-друге, важко (а іноді і неможливо) дося­гти згоди між провідними стейкхолдерами організації щодо цілей: кожна група стейкхолдерів пов'язує з ними свої власні інтереси, по- третє, при створенні системної моделі компанії неможливо елімінува­ти ідеологію (саме вона визначає, які параметри системи є «істотни­ми», а які - «несуттєвими»); нарешті, цей підхід не виключає зловжи­вань, коли рішення приймаються всупереч організаційним інтересам [12].

«М'який» підхід до управління фокусується на людині, її світо­гляді, цінностях, інтересах. За такого підходу розглядаються різні точ­ки зору на проблему задля визначення найбільш ефективного шляху організаційного розвитку.

«М'який» системний підхід, спрямований на вивчення у першу чергу живих соціальних систем. «М'яке» системне мислення виходить з того, що неможливо визначити прості, чіткі, постійні і однаково зро­зумілі всіма членами організації цілі для соціальної системи. Головна увага концентрується на інтеграції різних, і часом суперечливих, пог­лядів на проблеми та їхнє вирішення в організації, які необхідні для підготовки та реалізації змін. Процес управління організацією буду­ється таким чином, щоб система навчалася і самоорганізовувалась. «М'які» концептуальні ідеї є основою для дискусій щодо впроваджен­ня змін у діяльності організацій.

«М'яке» системне мислення особливо підкреслює роль ціннос­тей, переконань і загального погляду на зовнішнє середовище. Його головною метою є вивчення і опис культури і політики організації для того, щоб процес змін підтримувався всіма членами організації.

«М'які» елементи управління стосуються перш за все корпора­тивних комунікацій. Вони отримали свою назву з тієї причини, що багато компаній воліють організовувати власне управління, не рахую­чись з наявністю, або відсутністю цих складових. Найчастіше на них не звертають уваги, вважаючи, що дані елементи управління навіть елементами управління як такими не є. До них належать:

- стиль управління;

- якісний склад персоналу;

- навички та цінності.

При формуванні системи управління підприємством на основі «м'якого» підходу головним елементом системи є люди з їх інтереса­ми, здібностями, цінностями, що працюють в організації та привносять у неї динамізм і своєрідність. За такого підходу вирішується завдання щодо об'єднання людей на загальний результат у довгостроковій перс­пективі.

«М'який» підхід розглядає як систему процес пізнання організа­ції та її контексту, тобто є системним процесом пізнання, заснованим на використанні системних моделей, які будуються як «система люд­ської діяльності».

Таким чином, «жорсткий» системний підхід орієнтований на ро­звиток продуктивних сил, «м'який» - на стратегічні дії та розвиток управлінського і людського потенціалу.

Порівняльна характеристика «жорсткого» та «м'якого» систем­ного підходів до управління організаційними процесами наведена у таблиці 3.1.

В ефективному поєднанні «жорстких» і «м'яких» елементів управління полягає сутність успішного менеджменту організації, адже це запорука побудови збалансованої стратегії компанії.

Дані методи управління слід застосовувати у різних сферах і у різних бізнес-процесах. Наприклад, для управління ресурсами і проце­сами варто використовувати тільки «жорсткі» елементи управління. А для не менш важливого управління корпоративними знаннями варто застосовувати «м'які» елементи.

У кожного з цих підходів є своя об­ласть розповсюдження, впливу та ефективності, тому вони можуть взаємно доповнювати один одного.

Результати застосування обох підходів до управління в компле­ксі носять тривалий характер, проявляються не одразу, але в будь- якому випадку позитивні зміни спостерігаються завжди.

Таблиця 3.1 - Порівняльна характеристика «жорсткого» та «м'якого» системного підходів
Параметр «Жорсткий» підхід «М'який підхід»
Мета оптимізація системи, розвиток продуктивних сил стратегічні дії, розвиток управлінського потенціалу
Цілі та завдання - складання календарних планів;

- виконання проектних за­вдань;

- бюджетування проектів реалізації стратегії;

- реструктуризація: створення, об'єднання, ліквідація підроз­ділів;

- ціноутворення;

- реорганізація систем оплати праці і преміювання;

- модернізація виробництва, впровадження нових техноло­гій;

- розвиток виробничої інфра­структури;

- управління матеріальними, людськими, фінансовими ресурсами

- формулювання місії організації;

- вибір стратегічного напрямку розвитку;

- розвиток ключових компетенцій;

- розвиток відносин зі стратегічними споживача­ми;

- розвиток самоконтролю і особистої мотивації;

- формування корпоратив­ної культури;

- реструктурування інфор­маційних потоків;

- впровадження управлін­ських інновацій;

- зміна стилю лідерства;

- зміна організаційного клімату

Основні елементи - стратегії;

- організаційні структури;

- системи і процедури

- стиль управління;

- склад персоналу;

- навички та цінності

Орієнтація розгляд організаційної діяль­ності як жорсткої формалізо­ваної системи системний процес пізнан­ня, заснований на викори­станні системних моделей «людської діяльності»
Недоліки важкість ясно і однозначно визначити цілі систем та дося­гти їх декомпозиції; важкість досягнення згоди між окремими елементами системи (стейкхолдерами) обмежена (людський фактор) область застосу­вання

..

<< | >>
Источник: Т. В. Назарчук, О. М. Косіюк. Менеджмент організацій : Навчальний посібник. - К.: «Центр учбової літератури», - 560 с.. 2015

Еще по теме 3.1 «ЖОРСТКИЙ» ТА «М'ЯКИЙ» СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ:

  1. 11.2. Гендерний та інтелектуальний складники в менеджменті
  2. 2.2 ЕВОЛЮЦІЙНІ ПОГЛЯДИ НА ПРОЦЕСИ ЗМІН У ДІЯ­ЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ
  3. 2.5 УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ ЗМІН. ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ В УПРАВЛІННІ В УМОВАХ ЗМІН
  4. 3.1 «ЖОРСТКИЙ» ТА «М'ЯКИЙ» СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ