<<
>>

7.1. Види взаємозв'язків

Усі явища навколишнього світу, соціально-економічні зокре­ма, взаємозв'язані й взаємозумовлені. У складному переплетенні всеохоплюючого взаємозв'язку будь-яке явище є наслідком дії певної множини причин і водночас — причиною інших явищ.
Причини та наслідки пов'язані неперервними ланцюгами прямо або опосередковано, що схематично ілюструє рис. 7.1. Так, незалежне в межах зображеного графа зв'язку явище х1 є причиною явищ х2, х3, х5. Із них явище х3, у свою чергу, впливає на х4, а х4 — на х5.

Поряд із причинними існують зв'язки паралельних явищ, на які впливає спільна причина. На рис. 7.1 це зв'язок між х2 і х3, які мають спільну причину х1.

Визначальна мета вимірюван­ня взаємозв'язків — виявити і дати кількісну характеристику причинних зв'язків. Суть причин­ного зв'язку полягає в тому, що за певних умов одне явище спричи­нює інше. Причина сама по собі не визначає наслідку, останній залежить також від умов, в яких діє причина. Вивчаючи закономір­ності зв'язку, причини та умови об'єднують в одне поняття «фак­тор». Відповідно ознаки, які характеризують фактори, нази­ваються факторними, а ті, що характеризують наслідки, — результативними.

Аналіз характеру взаємозв'язків та оцінювання сили впливу факторів на результат є передумовою розробки науково обґрун­тованих управлінських рішень, прогнозування й регулювання складних соціально-економічних явищ і процесів.

Рис. 7.1. Граф взаємозв'язків

Розрізняють два типи зв'язків — функціональні та стохас- тичні. У разі функціонального зв'язку кожному значенню фак­тора х відповідає одне або кілька чітко визначених значень у.

Такою, наприклад, є залежність довжини ртутного стовпчика від температури навколишнього середовища. Знаючи х, можна в кожному окремому випадку точно визначити результат у. Ска­жімо, при проведенні валютних операцій для переведення суми в національній валюті С в еквівалентну їй суму в іноземній валюті Б використовують валютний курс Ь: Б = С : Ь і навпаки С = Б • Ь.

У соціально-економічних науках до функціонального типу на­лежать зв'язки між показниками — адитивні (а + Ь + с) або муль- типлікативні (а= Ьс, с=а/Ь), а також залежність середніх вели­чин від структури сукупності (див. підрозд. 9.5—9.6).

На відміну від функціональних, стохастичні зв'язки неодно­значні. Наприклад, залежність захворюваності населення від екологічного стану довкілля. На забруднених радіонуклідами територіях, як і на інших, стан здоров'я мешканців коливається від «тяжко хворого» до «практично здорового». Проте в серед­ньому в таких регіонах порівняно з екологічно чистими захво­рюваність значно вища.

Стохастичні зв'язки виявляються як узгодженість варіації двох чи більше ознак. У ланці зв'язку «х —>у» кожному значенню ознаки х відповідає певна множина значень ознаки у, які утво­рюють так званий умовний розподіл. Стохастичний зв'язок, від­биваючи множинність причин і наслідків, виявляється в зміні умовних розподілів, що схематично ілюструє табл. 7.1.

Якщо умовні розподіли замінюються одним параметром — середньою то такий зв'язок називають кореляційним. Отже, кореляційний зв'язок є різновидом стохастичного і виявляється зміною середніх умовних розподілів.

Таблиця 7.1

ВИДИ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКІВ І їх ОСОБЛИВОСТІ
Факторна ознака хі Результативна ознака у за наявності зв'язку
функціонального стохастичного кореляційного
Х\ У і У і Уг Уі
х2 Уг У і Уг Уз Уг
х3 Уз У2 Уз У4 Уз
хт Уш Уш-1 У пі У т

Наявність стохастичного зв'язку можна виявити, скорис­тавшись комбінаційним розподілом елементів сукупності. Такий розподіл наведено в табл.

7.2. Сукупність шахт регіону поділено на групи за двома ознаками: х — глибиною розробки вугільних пластів і у — фондомісткістю видобутку вугілля. Кожна група за глибиною розробки пласта характеризується своїм особливим розподілом шахт за фондомісткістю видобутку вугілля. Це умовні розподіли. Порівняння умовних розподілів указує на тенденцію підвищення фондомісткості зі зростанням глибини розробки пластів. Звичайно, для кожної окремої шахти така залежність може не виявитись через вплив інших факторів. Певні межі варіації фондомісткості характерні для кожної групи. Так,

на шахтах, де глибина розробки пластів 500 ...700м, фондо­місткість коливається в межах від 18 до 26 грн. за тонну. Проте середній рівень фондомісткості в цій групі вищий порівняно з попередньою групою (300... 500 м) і нижчий порівняно з наступною (700 і більше):

у2 =----------------------- = 22,9;

40

_ 23-6+ 25-15+ 27-4 „,„ /з = = 24,8;

3 25

_ 25-8+27-10 /4 = = 26,1.

18

Середні рівні фондомісткості видобутку вугілля наведено в останній графі таблиці. Зростання групових середніх від групи до групи свідчить про наявність кореляційного зв'язку між гли­биною розробки пласта і фондомісткістю вугілля. Отже, коре­ляційний зв'язок, як і стохастичний, — це властивість сукупності в цілому, а не окремих її елементів.

Таблиця 7.2

комбінаційний розподіл шахт за глибиною розробки пластів та фондомісткістю вугілля
Глибина розробки пласта, м Кількість шахт з рівнем фондомісткості, грн. / т Середній рівень фондо­місткості, грн. / т
До 20 20—22 22—24 24—26 26 і більше Разом
До 300 300—500 500—700 700 і більше 9 7

8

1

27

6

5

15 8

4 10 17 40 25

18

20,0 22,9 24,8 26,1
По сукупнос­ті в цілому 9 15 34 28 14 100 23,5

Отже, можна не лише стверджувати, що існує кореляційний зв'язок між факторною х і результативною у ознаками, а й визнача­ти, як у середньому змінюється у зі зміною х на одиницю.

Ефекти впливу х на у визначаються відношенням приростів середніх групо­вих цих величин Ау: Ах. Наприклад, у другій групі порівняно з першою глибина розробки вугільного пласта більша на 200 м, а фо­ндомісткість видобутку вугілля на 22,9 - 20,0 = 2,9 грн. / т. Звідси

Ду 2,9

^- = — = 0,0145.

_ 19-9 + 21-7 + 23-1
17
21 ■8+23-27 + 25 •5
40
23 -6 + 25-15 + 27' 4

Ах 200

Тобто, зі зростанням глибини розробки пласта на 100 м фон­домісткість зростає в середньому на 1,45 грн. / т.

Аналогічно розраховані ефекти впливу глибини розробки пла­ста на фондомісткість вугілля у третій групі становлять 0,95, у четвертій — 0,65 грн. на тонну вугілля.

<< | >>
Источник: С. С. Герасименко, А. В. Головач, А. М. Єріна та ін.. Статистика: Підручник За наук. ред. д-ра екон. наук С. С. Герасименка. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, — 467 с.. 2000

Еще по теме 7.1. Види взаємозв'язків:

  1. 11.1. Фінансова безпека країни: суть і структура
  2. Глава 2. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ ТА ЇЇ ПРИНЦИПИ
  3. 1.7. ЗМІСТ ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ ЛЕКЦІЇ
  4. 3.2. Класифікації та групування
  5. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
  6. 5.3. Характеристики варіації
  7. 5.5. Види та взаємозв'язок дисперсій
  8. 7. МЕТОДИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКІВ
  9. 7.1. Види взаємозв'язків
  10. 9.1. Суть і функції індексів
  11. 9.5. Взаємозв'язки індексів
  12. 10.3. Система національних рахунків