<<
>>

2.4. Форми, види та способи спостереження

З огляду на різноманітність сфер спостереження та багато­гранність його аспектів застосовують різні організаційні форми, види і способи збирання даних.

Нині поширені три організаційні форми спостереження: звіт­ність, спеціально організовані спостереження та реєстри.

Звітність — це форма спостереження, згідно з якою кожний суб'єкт діяльності регулярно подає відповідну інформацію до державних органів статистики та певних відомств у вигляді до­кументів (звітів) спеціально затвердженої форми.

Звітність характеризується такими властивостями, як обов'яз­ковість, систематичність, вірогідність.

Обов'язковість означає, що звіти неодмінно подають усі за­реєстровані суб'єкти діяльності, додержуючи уніфікованої форми та затвердженого переліку показників і зазначаючи свої реквізи­ти: назву, адресу, прізвище та підпис відповідальної особи, дату складання звіту.

Систематичність передбачає регулярне, своєчасне складан­ня та подання звітності у затверджені терміни.

Вірогідність — дані, наведені у звітності, мають відповідати дійсності й виключати будь-які викривлення (приховування та приписки). За вірогідність поданих даних суб'єкти діяльності не­суть адміністративну та судову відповідальність. Завдяки цьому вдається попереджати порушення через неподання даних або по­дання з перекрученням фактів.

Звітність складається на підставі первинних даних оператив­ного та бухгалтерського обліку. Залежно від рівня затвердження та призначення звітність поділяється на зовнішню та внутрішню. Зовнішню затверджують та збирають органи держстатистики, міністерства та відомства, внутрішню — розробляють самі суб'єкти діяльності для власних оперативних, управлінських та аналітичних потреб. Наприклад, аналіз ринкової ситуації, визна­чення власних ресурсів, прогнозування діяльності грунтується на даних внутрішньої звітності багатоструктурних суб'єктів діяль­ності, акціонерних товариств, концернів, асоціацій тощо.

За частотою подання звітність поділяється на періодичну та річну. Періодична звітність (місячна, квартальна, піврічна) охоп­лює показники поточної діяльності суб'єктів, річна — підбиває головні підсумки фінансово-виробничої діяльності суб'єктів за рік. Залежно від терміновості подання звіти можуть передаватися телетайпом, поштою, електронною поштою.

Останнім часом звітність значно спростилася за формою, ско­ротилася за обсягом, ступенем охоплення, переліком показників. Водночас удосконалено методику обчислення існуючих показни­ків згідно з міжнародними стандартами. Статистичний облік пе­реходить на систему національних рахунків (СНР), що і розгля­дається в підрозд. 10.3.

Спеціально організовані спостереження охоплюють сфери життя та діяльності, що не вловлюються звітністю (перепис, об­лік, спеціальне обстеження, опитування).

Перепис — суцільне або вибіркове спостереження масових явищ з метою визначення їх розміру та складу на певну дату. Пе­репис здійснюється періодично (як правило, з рівним інтервалом) або одноразово. Так, переписи населення в більшості країн світу відбуваються раз на 10 років.

Особливістю переписів є те, що вони проводяться одночасно по всій території за єдиною для всіх одиниць програмою. До про­грами перепису населення України 2001 року включено питання, що стосуються окремої людини (вік, стать, національність, рідна мова, шлюбний стан, освіта, громадянство, джерела засобів існу­вання), а також домогосподарства в цілому (склад домогосподар- ства, зайнятість його членів, житлові умови тощо).

Обліки — суцільні спостереження масових явищ, які ґрунту­ються на даних огляду, опитування та документальних записів.

Прикладом може бути облік поголів'я худоби за видами, гру­пами і категоріями господарств, а також облік земельного фонду за видами угідь, якістю ґрунту, категоріями господарств тощо.

Спеціальні обстеження — несуцільне спостереження окре­мих масових явищ згідно з певною тематикою, що виходить за межі звітності. Вони можуть бути періодичними або одноразови­ми.

Наприклад, обстеження з питань неформальної зайнятості населення, бюджетні обстеження домогосподарств, маркетингові обстеження.

Опитування — це, як правило, несуцільне спостереження думок, мотивів, оцінок, що реєструються зі слів респондентів.

Винятком є суцільне опитування всього населення — рефере­ндум: масове волевиявлення щодо принципових соціально- політичних та економічних питань.

Опитування може здійснюватися в різних формах: усній (ін­терв'ю), письмовій (анкетування), очній (роздача анкет), заочній (поштові, телефонні). Останнім часом у світовій практиці широко застосовуються телефонні опитування. Наприклад, опитування споживачів про їхні наміри щодо придбання певних товарів, ко­ристування новими, нетрадиційними послугами, про ставлення до реклами тощо.

Почала відроджуватися така форма спостереження, як ста­тистичний реєстр — список або перелік одиниць певного об'єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, який складається та оновлюється під час постійного відстежування. Перші реєстри складались у Російській імперії протягом XVШ— XXX століть під назвою «ревізькі казки» — пойменний список мешканців країни із зазначенням їхнього віку, статі, сімейного стану.

У теперішніх планах держстатистики є складання єдиних державних реєстрів: населення, суб'єктів господарювання (під­приємств, організацій різної форми власності), домашніх госпо­дарств, земельного фонду, технологій.

Реєстр населення — це пойменний перелік мешканців регіо­ну, який регулярно переглядається.

Реєстр населення дозволяє нагромаджувати, зберігати та онов­лювати паспортні та податкові відомості про кожного мешканця. Такі реєстри використовуються як база даних для складання спи­сків військовозобов'язаних, виборців, платників податків, а та­кож у разі запровадження безпаспортного (карткового) режиму.

Реєстр підприємств та організацій — це перелік суб'єктів усіх видів економічної діяльності із зазначенням їхніх реквізитів та основних показників. Уже тепер в Україні діє Єдиний держав­ний реєстр підприємств та організацій (ЄДРПОУ).

Цей реєстр дає змогу налагодити єдиний інформаційний простір, до якого вхо­дять суб'єкти ринку.

Класифікуючи статистичні спостереження, визначають їх вид і спосіб реєстрації даних. Види спостереження розрізняють за двома критеріями: ступенем охоплення одиниць і часом реєстрації даних.

За ступенем охоплення спостереження бувають суцільними та несуцільними.

Суцільні спостереження — це обстеження, під час яких ре­єструються всі без винятку одиниці сукупності. До цього виду належать обстеження у формі звітності, розрахованої на певних суб'єктів діяльності, а також більшість переписів. Винятком є перепис населення, який поєднує суцільне та вибіркове обсте­ження за окремим переліком ознак.

Несуцільні спостереження — це обстеження, що мають на меті реєструвати не всі одиниці сукупності, а лише їх певну час­тину. До таких спостережень належать вибіркове, основного ма­сиву, монографічне, анкетне, моніторинг.

Вибіркове спостереження — це обстеження, під час якого реєструється деяка частина одиниць сукупності, відібрана у випад­ковому порядку. Прикладом можуть бути вибіркові обстеження суб'єктів малого бізнесу, обстеження рівня знань студентів дер­жавних і недержавних вищих закладів освіти, бюджетів домашніх господарств, а також обстеження якості товарів і продукції тощо.

Обстеження основного масиву — це обстеження переважної частини одиниць сукупності, що відіграють визначальну роль у характеристиці об'єкта спостереження. Прикладом може бути обстеження міст із найвищим рівнем забруднення атмосферного повітря або обстеження діяльності групи найвпливовіших комер­ційних банків.

Монографічне обстеження — це ретельне обстеження окре­мих типових одиниць сукупності з метою їх досконалого вивчен­ня. Прикладом може бути обстеження діяльності фондової біржі або обстеження стану справ збанкрутілої компанії.

Анкетне спостереження — це обстеження певної частини одиниць сукупності внаслідок неповного повернення від респон­дентів заповнених реєстраційних формулярів (анкет).

Прикладом є анкетне обстеження мешканців регіону щодо їх ставлення до процесу приватизації землі або обстеження студентів щодо якості викладання фахових дисциплін.

Моніторинг — це спеціально організоване систематичне спо­стереження за станом певного середовища. Наприклад, моніто­ринг рівня радіаційного забруднення на територіях, що постраж­дали внаслідок аварії на ЧАЕС. В економічній сфері моніторинг застосовується з метою реєстрації даних валютних торгів, аукці­онів. Проводиться моніторинг бюджетів окремих соціальних груп населення (фермерів, пенсіонерів, студентських сімей).

Спостереження за часом реєстрації фактів поділяються на поточне, періодичне та одноразове.

Поточне спостереження — це систематична реєстрація фа­ктів щодо явищ, у міру їх виникнення або збирання фактів щодо безперервного процесу. Безперервними є демографічні процеси: народжуваність, смертність, шлюбність і розлученість, а також виробничі процеси (випуск продукції) або реалізаційні процеси (збут і реалізація продукції). До числа явищ, які реєструються в певні моменти, належать підсумки біржових торгів, продажу на аукціонах.

Періодичне спостереження проводиться через певні (як пра­вило, рівні) проміжки часу. Прикладом можуть бути переписи населення, виробничих площ, технологій тощо, а також обсте­ження суб'єктів бізнесу щодо перспектив інвестування.

Одноразове спостереження проводиться в міру виникнення по­треби в дослідженні явища чи процесу. Наприклад, маркетингове дослідження щодо адаптації товару до місцевого ринку або обсте­ження думки населення щодо впровадження страхової медицини.

Статистичні спостереження здійснюються трьома способами: безпосередній облік фактів, документальний облік, опитування.

Безпосередній облік — це обстеження, під час якого обліковець особисто реєструє факти підрахунком, вимірюванням, оцінюван­ням, оглядом. Так реєструють товарні потоки, що перетинають ми­тні кордони, обліковують готівкову грошову масу в банках або оцінюють рівень екологічного забруднення в регіоні тощо.

Проте більшість явищ і процесів суспільно-економічного жит­тя не підлягають прямому вимірюванню. У таких випадках за­стосовуються інші два способи.

Документальний облік — це обстеження, коли факти реєст­рують за даними, наведеними в документах первинного обліку. У такий спосіб складають статистичну звітність і визначають усі економічні показники макро- та мікрорівнів: обсяги матеріаль­них, трудових і фінансових ресурсів, розмір доходів, капітальних вкладень, обсяги експорту та імпорту товарів тощо.

Опитування може здійснюватись по-різному: експедиційним спо­собом, самореєстрацією, кореспондентським та анкетним шляхом.

Експедиційний спосіб — це реєстрація фактів спеціально під­готовленими обліковцями з одночасною перевіркою точності ре­єстрації. Такий спосіб застосовується під час переписів населен­ня в Україні. В інших країнах обирають дешевший спосіб — самореєстрацію (США, країни Західної Європи).

Самореєстрація означає, що факти фіксують самі респонден­ти після попереднього інструктажу з боку реєстраторів-облі- ковців. У США дані перепису населення, здобуті самореєстраці- єю, дають 67 % повернення заповнених переписних листків. Решту даних збирають експедиційним способом. Метод самореє- страції дає добрі результати там, де якісно ведеться роз'ясню­вальна робота, де респонденти характеризуються високим ступе­нем громадянської відповідальності.

Кореспондентський спосіб — це реєстрація фактів про явища та процеси на місцях їх виникнення спеціально підготовленими особами та надсилання результатів до відповідних інстанцій. Цей спосіб широко використовується в дослідженнях ринку товарів і послуг на рівні окремих регіонів, а також під час відстежування руху товарів у специфічних умовах ринку.

Окремі види та способи спостереження можуть застосовуватись у комплексі, не виключаючи один одного, залежно від складності доступу до об'єкта спостереження, ступеня підготовленості гро­мадськості до певного методу спостереження, сучасних досягнень щодо методології та організації статистичних спостережень.

<< | >>
Источник: С. С. Герасименко, А. В. Головач, А. М. Єріна та ін.. Статистика: Підручник За наук. ред. д-ра екон. наук С. С. Герасименка. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, — 467 с.. 2000

Еще по теме 2.4. Форми, види та способи спостереження:

  1. 3.3. Государственное управление объектами и отношениями собственности 3.3.1 Виды и способы государственного управления собственностью
  2. 9.2. Формы (виды) правотворчества
  3. 9.1. Галузі, форми і види страхування
  4. Формы, виды и методы бюджетного контроля
  5. Административно-правовые нормы: понятие, структура, виды и способы их реализации
  6. Формы (виды) государственного и муниципального долга
  7. Глава 14. ОСНОВНЫЕ ФОРМЫ (ВИДЫ) СОБСТВЕННОСТИ
  8. Тема 14. ОСНОВНЫЕ ФОРМЫ (ВИДЫ) СОБСТВЕННОСТИ
  9. 28. ПРАВО СОБСТВЕННОСТИ: ПОНЯТИЕ, ФОРМЫ, ВИДЫ. СОДЕРЖАНИЕ ПРАВА СОБСТВЕННОСТИ. СПОСОБЫ ПРИОБРЕТЕНИЯ. ПРЕКРАЩЕНИЕ ПРАВА СОБСТВЕННОСТИ
  10. 2. Организационно-правовые формы (виды) общественных объединений
  11. 7.5. Формы (виды) криминалистической идентификации
  12. § 2.3. ОРГАНИЗАЦИОННО-ПРАВОВЫЕ ФОРМЫ И ОСОБЕННОСТИ СПОСОБА ДЕЙСТВИЯ ПРЕДПРИЯТИЙ
  13. § 3. Виды и способы статистического наблюдения
  14. 2.3. Организационные формы, виды и способы статистического наблюдения
  15. § 3. Виды и способы статистического наблюдения
  16. 3.1. Валютный контроль: понятие и механизм. Формы, виды и методы валютного контроля
  17. 2.4. Форми, види та способи спостереження
  18. 2.3. Види і способи спостереження
  19. ГЛАВА 14. ФОРМЫ, ВИДЫ, РОЛЬ И ГРАНИЦЫ КРЕДИТА
  20. 7.2. Аналитические таблицы: виды и способы построения