<< Предыдушая Следующая >>

2.1. Мета та рівні регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності спрямовується на захист економічних інтересів України, прав і законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, створення рівних умов для розвитку всіх видів підприємництва у сфері зовнішньоекономічних відносин та використання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності доходів та інвести-цій, заохочення конкуренції і обмеження монополізму суб'єктів господарювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності74.
Мета державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності полягає:
у використанні зовнішньоекономічних зв'язків для прискорення створення ринкової економіки;
у сприянні підвищенню рівня праці та якості національної продукції, придбання ліцензій та патентів, закупівель новітніх технологій, включенню національних підприємств до світової конкуренції;
у створенні умов доступу національних підприємств на сві-тові ринки шляхом державного, організаційного, фінансового та інформаційного сприяння;
у захисті національних зовнішньоекономічних інтересів і внутрішнього ринку;
сприянні та підтримці сприятливого режиму у відносинах з різними державами та міжнародними організаціями;
у регулюванні обсягу експорту та імпорту;
входженні країни до міжнародного поділу праці;
у зміні (удосконаленні) структури зовнішньої торгівлі;
у забезпеченні країни необхідними ресурсами (сировиною, енергією тощо) та ін.
Існує два основних напрями зовнішньоекономічної політики:
політики вільної торгівлі;
протекціонізм.
Політика вільної торгівлі у чистому вигляді є утриманням держави від безпосереднього втручання у зовнішню торгівлю, лишаючи за ринком роль основного регулятора. Але це не є загальним усуненням держави від впливу на цей напрям господарської діяльності. Держава укладає угоди з іншими країнами для забезпечення максимальної свободи своїх господарюючих суб'єктів. Вільна торгівля приводить до позитивних політичних наслідків, оскільки країни стають взаємопов'язаними і, відповідно, зменшується загроза ворожих дій відносно одна одної.
Протекціонізм — політика, спрямована на захист вітчизняної економіки від іноземної конкуренції. Протекціонізм сприяє розвитку в країні певних галузей виробництва.
Рівні регулювання зовнішньоекономічної діяльності умовно можна поділити:
на міжнародний: всесвітній, регіональний, галузевий;
національний: загальнодержавний, місцевий.
За формою регулювання зовнішньоекономічної діяльності можна виокремити:
органи та організації, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність;
джерела, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність. За способом регулювання зовнішньоекономічної діяльності виділяють:
ринковий,
державний,
самоврядування (добровільні об'єднання) суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або недержавні органи.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "2.1. Мета та рівні регулювання зовнішньоекономічної діяльності"
  1. 3.1. Види регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
    Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється : Україною як державою в особі її органів у межах їх компетенції; недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами, торговельними палатами, асоціаціями, спілками та іншими організаціями координаційного типу), що діють на підставі їх статутних доку-ментів; самими суб'єктами зовнішньоекономічної
  2. Кабінет Міністрів України
    1. Вживає заходів до здійснення зовнішньоекономічної політики України відповідно до законів України. Організовує та забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи. Здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів і відомств України з регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Координує роботу торговельних представництв України в іноземних державах.
  3. 3.2. Система інститутів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
    Органи державної влади та місцевого самоврядування не мають права втручатися в оперативну діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, крім випадків, передбачених законом. Перелік та повноваження органів державної влади, що здійснюють регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а також форми її державного регулювання та контролю визначаються Господарським кодексом України та законами
  4. Г. О. Анцелевич, В. О. Голубєва, Т. В. Злуніцина. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Навч. Посіб. . Г. О. Анцелевич, В. О. Голубєва, Т. В. Злуніцина та ін; За заг. ред. О. Х. Юлдашева . — К.: МАУП,2005. — 272 с., 2005
    У посібнику розглянуто основні теми курсу "Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності", форми та методи зовнішньоекономічної торговельної діяльності, операції купівлі-продажу, посередницькі операції та ін. Навчальний посібник складається з трьох частин та десяти розділів, які охоплюють найважливіші питання, пов'язані зі здійсненням майнових відносин у зовнішньоекономічній сфері.
  5. 3.3. Недержавні органи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
    З метою сприяння розвитку національної економіки та її інтеграції у світове господарство, створення сприятливих умов для підприємницької діяльності в Україні можуть створюватися торгово-промислові палати як добровільні об'єднання підприємців та організацій. Торгово-промислова палата є недержавною самоврядною статутною організацією, створеною на засадах членства, що має статус юридичної особи.
  6. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції
    забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координацію їх зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі відповідно до міжнародних договорів України; здійснює контроль за додержанням усіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності чинних законів України та умов міжнародних договорів України;
  7. Верховна Рада України
    . Верховна Рада України здійснює: Прийняття, зміну та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності. Затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України. Затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони навколишнього середовища. Розгляд, затвердження та зміну структури органів
  8. Вінник О. М.. Господарське право: Курс лекцій.- К.: Атіка,.2004- 624 с, .200
    У пропонованому курсі лекцій на підставі аналізу нормативно-правових актів станом на 1 липня 2004 р. висвітлюються основні теми та інститути господарського права - як загальної частини (поняття господарського права, господарські правовідносини, господарське законодавство, суб'єкти господарських правовідносин, майнова основа господарювання, господарські зобов'язання, господарсько-правова
  9. Тариф
    — слово арабського походження, означає «перелік», або «реєстр». Митно-тарифна система як частина державного механізму регулювання відповідних відносин об’єднує багато елементів. Кожний окремо можна розглядати як адміністративний захід регулювання зовнішньоекономічної діяльності і віднести до загальної групи так званих нетарифних заходів. Наприклад: порядок визначення митної вартості конкретного
  10. Головна мета митних тарифів
    захист національного ринку. Їх використання має сім основних економічних наслідків, або ефектів, які потрібно враховувати при виробленні та реалізації зовнішньоекономічної
Портал "ЗНАНИЕ" © 2014
sci@all-sci.net

Рейтинг@Mail.ru