<< Предыдушая Следующая >>

Злочини з формальним складом

— це такі злочини, в яких момент, з якого злочин вважається закінченим, законодавець пов'язує із вчиненням суспільно небезпечного діяння.
Якщо у злочині з матеріальним складом, який вчинявся з прямим умислом, суспільно небезпечні наслідки не настали, йдеться про замах на злочин (вбивця стріляв у потерпілого, але не влучив, — наявний замах на вбивство); якщо ж діяння вчинялося з непрямим умислом чи через необережність — злочин взагалі відсутній. Так, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, буде злочином тільки тоді, коли потерпілому спричинені середньої тяжкості або тяжкі тілесні ушкодження чи смерть, або коли ці порушення спричинили загибель кількох осіб (ст. 286 КК).
За відсутності цих наслідків злочину не буде, мова може йти про адміністративне або цивільно-правове правопорушення.
До злочинів з матеріальним складом належать також злочини із загрозою реального спричинення суспільно небезпечних наслідків. Тобто шкода фактично не настала, але з вини суб'єкта створилася ситуація, за якої вона могла настати. Такі склади загрози спричинення суспільно небезпечних наслідків конструюються законодавцем при завідомому поставленні особливо цінних об'єктів (насамперед життя людини) в реальну небезпеку.
Наприклад, свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини (ч. 1 ст. 130 КК), або порушення правил пуску ракет, проведення всіх видів стрільби, вибухових робіт або вчинення інших дій у повітряному просторі, якщо це створило загрозу безпеці повітряних польотів (ч. 1 ст. 282 КК).
Ці злочини слід вважати злочинами з матеріальним складом, адже вони у наявності тільки тоді, коли встановлена реальність загрози безпеці здоров'ю, життю, польотам тощо, що треба довести так само, як і настання фактичної шкоди.
Щодо злочинів з формальним складом, то їх конструювання саме таким чином може бути викликане двома причинами.
По-перше, за відсутності матеріальних наслідків діяння, в умовах наявності лише політичних, організаційних, моральних, соціальних наслідків, законодавець, вважаючи, що це діяння містить ознаку суспільної небезпеки, конструює склад злочину як формальний, тобто такий, який є закінченим уже після вчинення самої дії або бездіяльності.
Скажімо, одержання хабара службовою особою має політичні й соціальні наслідки, бо підриває авторитет певної ланки державного апарату (а то й апарату в цілому), унеможливлює її активну діяльність на користь народу і держави. Але наслідки одержання хабара можуть бути різні: хабарник може вирішити певне питання на підставі закону або не вирішувати його взагалі. Будь-яке спрямування поведінки суб'єкта лежить за межами складу злочину — одержання хабара, бо він вважається закінченим з моменту одержання хабарником хоча б частини предмета хабара.

Таке формулювання складу розглядуваного злочину як формального є цілком слушним.
По-друге, деякі злочини, хоча й тягнуть за собою матеріальну шкоду, яка може бути визначена, мають високий ступінь суспільної небезпеки, і це примушує законодавця переносити момент їх закінчення в правовому плані на стадію готування до злочину чи замаху на злочин. Цим підкреслюється, що закон "налаштований рішуче" у боротьбі з такими злочинами.
До таких злочинів належить, наприклад, розбій (ст. 187 КК). Законодавець сконструював його таким чином, що сам напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства, є закінченим складом злочину незалежно від того, чи вдалося винному заволодіти чужим майном, чи ні. Настання певних наслідків (тілесних ушкоджень, майнової шкоди), їх характер враховується судом при призначенні покарання. Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень є кваліфікуючою ознакою, а отже, впливає і на кваліфікацію розбійного нападу.
У цілому ряді випадків основний склад злочину є формальним, а кваліфікований склад цього ж злочину — матеріальним. Тобто підвищення суспільної небезпеки діяння обумовлюється випадками настання суспільно небезпечних наслідків.
Наприклад, основний склад злочину зґвалтування (ч. 1 ст. 152 КК) є формальним, а один із найбільш небезпечних його кваліфікованих видів є зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки (смерть потерпілої особи, тяжкі тілесні ушкодження, самогубство тощо), тобто злочин з матеріальним складом (ч. 4 ст. 152 КК).
Терміни "злочин з матеріальним складом " і "злочин з формальним складом " є суто робочими, традиційними, що вживаються в науці й практиці (але не в законодавстві) вже не одне сторіччя. Вони не пов'язані з характером і ступенем суспільної небезпеки злочину, що ми підтвердили прикладами, наведеними вище.
Розподіл злочинів на злочини з матеріальним і формальним складом має велике теоретичне і практичне значення.
Встановивши вид складу злочину, правозастосовець повинен у злочинах з матеріальним складом встановити і довести наявність суспільно небезпечних наслідків у діянні винної особи, визначитися, створюють вони основний чи кваліфікований склад злочину, а за
їх відсутності визначитися, чи є у скоєному склад замаху на злочин, чи, можливо склад злочину взагалі відсутній. Все це необхідно для правильної кваліфікації скоєного діяння.
При постановленні вироку суддя, крім вирішення питання кваліфікації скоєного діяння, враховує сутність наслідків як обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання (див., наприклад, п. 2 ч. 1 ст. 66, п. 5 ч. 1 ст. 67 КК) при призначенні справедливого покарання.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Злочини з формальним складом"
  1. 53. Закінчений злочин.
    Закінченим злочином визнається діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК (ч.1 ст.13). У закінченому злочині існує єдність об'єктивної і суб'єктивної сторін. Тут винний повною мірою реалізував умисел, завершив діяння, виконав усі дії, що утворюють об'єктивну сторону складу злочину, заподіяв шкоду об'єкту. Момент закінчення злочину є
  2. Об’єкт злочину
    — це те, на що посягає злочин, чому заподіюється відповідна шкода і що захищається законом про кримінальну відповідальність від злочинних посягань. Кожний злочин посягає на певні суспільні відносини, пов’язані з особою та її правами, суспільними або державними інтересами. До кола проблем, які визначаються цим елементом, входять також предмет злочину й особа потерпілого від
  3. Контрольні питання
    Що таке об'єкт злочину? Назвіть його роль і значення. Назвіть види об'єктів. Що таке двооб'єктний злочин? У чому полягає відмінність об'єкта злочину від предмета злочину і предмета злочину від знарядь і засобів вчинення злочину? Яке значення мають особливі риси, що характеризують потерпілого, для кваліфікації
  4. 12. Посягання на життя державного чи громадського діяча.
    Стаття 112. Посягання на життя державного та громадського діяча Об'єктом злочину є безпека держави в політичній сфері. Додатковим об'єктом є життя та здоров'я людини. Потерпілим може бути тільки державний чи громадський діяч, обраний на посаду у встановленому Конституцією та законами України порядку. Державна діяльність — це діяльність відповідної службової особи у масштабах держави. Громадською
  5. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів (ст. 250).
    Предметом злочину є риба або дикі водні тварини, що перебувають у стані природної волі. Опосередковано до предмета цього складу злочину можна віднести й охоронюване законом середовище проживання риби та диких водних тварин. Склад злочину є формальним — для настання кримінальної відповідальності за проведення вибухових робіт із порушенням правил охорони рибних запасів не потрібно настання
  6. Контрольні питання
    Які стадії можливі при вчиненні умисного злочину? Що таке готування до злочину і чим воно може характеризуватися? Замах на злочин і його види. У чому полягає закінчений злочин і який момент закінчення різних видів злочину залежно від конструкції їх складу? Добровільна відмова при незакінченому злочині й відмінність її від дійового каяття.
  7. злочин як передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
    Виходячи з цього визначення, слід розуміти умисний злочин, як вольову протиправну дію суб'єкта злочину, однак особі, що вчиняє передбачене кримінальним законодавством діяння, не завжди вдається закінчити злочин. Цьому можуть завадити як об'єктивні обставини, так і вольове рішення самої особи. Згідно ч. 1 ст. 13 КК закінченим злочином визнається діяння, яке містить всі ознаки складу злочину,
  8. Змова на вчинення злочину
    — досягнення домовленості двох або більше осіб (суб’єктів злочину) про спільне вчинення
  9. Змова на вчинення злочину
    — досягнення домовленості двох або більше осіб (суб'єктів злочину) про спільне вчинення
  10. Злочини з матеріальним складом
    — це такі злочини, в яких наявність закінченого складу злочину законодавець пов'язує із настанням конкретних, вказаних у законі
  11. Складний склад злочину
    обтяжений хоча б однією з таких обставин, як двооб'єктність складу злочину (ст. 294 КК — масові заворушення, що завдають шкоди не тільки громадському порядку, а й посягають на власність, особу тощо), наявність двох форм вини (ч. 2 ст. 121 КК — умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, характеризується умисною формою вини щодо заподіяння тяжкого тілесного ушкодження і
  12. 6.5. Об'єктивні обставини,з якими пов'язане діяння (час, місце, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину)
    Кожний злочин вчиняється у певний час, у певному місці, в певній обстановці, певним способом, у багатьох випадках використовуються певні засоби та знаряддя при його вчиненні. Але далеко не завжди законодавець вважає, що будь-яка із вказаних обставин повинна впливати на кваліфікацію злочинного діяння. И справді, мабуть, не треба по-різному оцінювати в правовому плані крадіжку, вчинену вдень і
  13. Необережне знищення або пошкодження майна (ст. 196)
    утворює злочин, якщо воно спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей. Об'єкт, предмет і об'єктивна сторона злочину такі самі, як і в злочині, передбаченому ст. 194. Суб'єктивна сторона — необережність (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість). Суб'єкт злочину — будь-яка особа. Покарання за злочин: за ст. 196 — виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на строк
  14. 26. Перешкоджання здійсненню виборчого права.
    Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права Об'єктом злочину є виборче право громадян України, а також їх право вести передвиборну агітацію. Потерпілими можуть бути ви-борці, кандидати, довірені особи кандидатів, їх офіційні представ-ники та офіційні спостерігачі, члени виборчих комісій. Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні перешкоджань насильством, обманом, погрозами,
  15. Контрольні питання
    Як вирішується проблема причин і умов конкретного злочину представниками соціологічного напряму кримінології? Чим обґрунтовують представники біопсихологічного напряму кримінології індивідуальну злочинну поведінку особи? Які явища макросередовища впливають на процес формування особи? Як на формування особи впливає сім'я? Яку роль у механізмі злочинної поведінки відіграють психічні аномалії особи?
  16. Стадії вчинення злочину
    – це певні етапи його здійснення, які істотно різняться між собою ступенем реалізації умислу, тобто характером діяння (дії або бездіяльності) і моментом його припинення. Оскільки злочином є тільки суспільно небезпечне протиправне і винне діяння, вчинене суб'єктом злочину (ч.1 ст.11), кожна стадія вчинення злочину повинна являти собою саме таке діяння. Стадії вчинення злочину є: - видами
  17. Контрольні питання
    1. Дайте поняття кримінальної відповідальності та обставин, що її характеризують. Що являють собою кримінально-правові відносини і з яких елементів вони складаються? Назвіть філософські та правову підстави кримінальної відповідальності. Що таке склад злочину і яке його співвідношення із поняттям злочину? Які функції виконує склад злочину? Які сторони (елементи) складають склад злочину, які ознаки
  18. 10.5. Причетність до злочину
    Причетність до злочину — це така злочинна діяльність, яка пов'язана із вчиненням злочину іншою особою, але не є співучастю у ньому. При причетності особа не сприяє виконавцю або іншим співучасникам злочину в досягненні злочинного результату. її злочинна діяльність не находиться із злочином, до якого ця особа причетна, ні в причиновому, ні у винному зв'язку. Отже, наявність причетності виключає
  19. 9.4. Закінчений злочин
    Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК (ч. 1 ст. 13 КК). Для визнання злочину закінченим необхідно визначити момент його закінчення, який залежить від законодавчої конструкції, головним чином, об’єктивної сторони складу злочину. Тобто, характер конструкції визначає момент закінчення злочину. І саме за
  20. 9.4. Закінчений злочин
    Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК (ч. 1 ст. 13 КК). Для визнання злочину закінченим необхідно визначити момент його закінчення, який залежить від законодавчої конст- рукції, головним чином, об'єктивної сторони складу злочину. Тобто, характер конструкції визначає момент закінчення злочину. І саме за
Портал "ЗНАНИЕ" © 2014
sci@all-sci.net




Яндекс.Метрика

Рейтинг@Mail.ru