Аграрное право / Адвокатура (шпаргалки) / Административная деликтология / Административное право (шпаргалки) / Административное право Украины / Банковское право / Гражданский процесс / Гражданско-процессуальное право Украины / Гражданское право / Гражданское право России / Договорное право / Жилищное право России / Жилищное право Украины / Избирательное право / Коммерческое право / Конституционное право России / Конституционное право Украины / Криминалистика / Криминалистика (шпаргалки) / Криминальная сексология / Криминология / Муниципальное право России / Налоговое право / Нотариат / Охрана труда / Право Европейского союза / Правоведение, основы права / Правоохранительные органы / Римское право / Семейное право / Семейное право Украины / Сравнительное правоведение / Страховое право России / Судебная бухгалтерия / Судебная медицина / Судебная этика / Судопроизводство / Таможенное право / Таможенное право России / Теория государства и права / Теория государства и права (шпаргалки) / Транспортное право / Трудовое право России / Трудовое право Украины / Уголовно-процессуальное право Украины / Уголовное право (шпаргалки) / Уголовное право России / Уголовное право Украины / Уголовный процесс / Уголовный процесс (шпаргалки) / Финансовое право / Хозяйственное право России / Хозяйственное право Украины / Юридическая психология / Юридическая этика
<< Предыдушая Следующая >>

19. Система трудового права


Кожна галузь права є відносно самостійною сукупністю правових норм з відповідною єдністю внутрішньої структури. При цьому у теорії права розрізняють поняття «правова система» і «система права». Перше включає «власне право, юридичну практику і панівну правову ідеологію»1. Друге поняття «система права» теж неоднозначне, незважаючи на те, що є всього лише одним зі складників попереднього явища — «власне права».
«Власне право» або як його ще називають «об'єктивне юридичне право» характеризується своєю системністю, яка є закономірною, неодмінною його властивістю. Систему права визначають через систему всіх чинних норм певної держави2. За своєю структурою система права поділяється на галузі права, а останні в свою чергу — на окремі інститути,. І нарешті, остання ланка у Цій структурі — це норма права.
Галузь права як елемент системи права становить систему юридичних норм, які регулюють певну сферу суспільних відносин. Аналогічно і у структурі галузі, як і системи права в цілому, є структура відповідних суспільних відносин, що складають її предмет. Система юридичних норм, які регулюють специфічні однорідні відносини, в структурі галузі називається інститутом права.
Трудове право, як уже зазначалося, за своїм предметом є досить неоднорідним. Крім трудових відносин, які складають основу (ядро) його предмета, воно регулює також цілу низку суспільних відносин, тісно пов'язаних з трудовими. А якщо врахувати ще й те, що самі трудові відносини поділяються на декілька видів взаємопов'язаних між собою відносин — з приводу робочого часу і часу відпочинку, оплати праці, дисципліни праці, охорони праці, то неважко переконатися, що система трудового права є явищем досить непростим.
Традиційно прийнято у системі трудового права виділяти Загальну та Особливу частини. Прихильники згаданого поділу виходять з того, що норми, які визначають загальний напрям змісту відносин, що складають предмет регулювання трудового права, утворюють Загальну частину. А ті норми, що встановлюють конкретне правило поведінки учасників цих відносин, формують Особливу частину трудового права1. Загальна частина охоплює норми, які містять найбільш принципові положення, характерні для всіх видів відносин галузі права. До таких відносяться норми, що характеризують предмет і метод трудового права, принципи правового регулювання, форми участі трудових колективів в організації праці і управлінні виробництвом. Сюди ж відносяться і норми, які встановлюють права і обов'язки суб'єктів трудового права.
Особлива частина трудового права об'єднує такі інститути, як трудовий договір, робочий час і час відпочинку, заробітну плату, охорону праці, дисципліну праці, матеріальну відповідальність, трудові спори тощо.
Проте якщо пригадати предмет, а також метод трудового права і з'ясувати собі їх крізь призму загальнотеоретичних позицій про систему права, то поділ трудового права на Загальну і Особливу частину набуває до певної міри штучного вигляду.
Наприклад, норми, які визначають метод трудового права, найбільш характерні для трудового договору і для дисциплінарної та матеріальної відповідальності, але це норми, які утворюють інститути Особливої частини. Права і обов'язки суб'єктів трудового права можуть бути найрізноманітнішими і диференціюватися залежно від виду відносин. Права і обов'язки сторін колективного договору визначаються нормами інституту «Колективний договір», а учасників відносин працевлаштування вже іншим самостійним інститутом і так далі.
Слід також мати на увазі, що існує поняття системи трудового права і системи трудового законодавства. І складається враження, що автори, які виступають за поділ системи трудового права на дві частини, ототожнюють систему права і систему законодавства. Якщо система галузі права обумовлюється об'єктивними умовами розвитку суспільних відносин, то система законодавства, яка обумовлює структуру зовнішніх форм вираження права (законів, постанов тощо), не позбавлена впливу на її формування суб'єктивних факторів. Законодавець може виходити з необхідності прийняття нормативних актів, враховуючи конкретну обстановку, потреби вирішення термінових завдань та ін. Тому нормативні акти здебільшого комплексно вирішують питання, які стосуються різних правових інститутів, а іноді — і галузей права. Наприклад, Господарський кодекс (ГК) України на перший погляд не належить до джерел трудового права, але він містить норми, які регламентують і трудові, і тісно пов'язані з ними відносини. Мається на увазі ст. 65 ГК України, яка дає визначення трудового колективу та визначає поняття колективного договору і порядок його укладення.
Найповніше відображення система трудового законодавства отримує у кодифікованому акті, яким є Кодекс законів про працю України. Проте наявність у Кодексі глави «Загальні положення» не можна трактувати як відповідну загальну частину трудового законодавства, а тим більше Загальну частину трудового права. Аналогія з кримінальним-чи цивільним кодексами і відповідними галузями права тут недоречна.
При характеристиці системи трудового права слід виходити перш за все зі структури суспільних відносин, які складають предмет трудового права. Норми, що забезпечують регламентацію конкретних видів трудових і тісно пов'язаних з ними суспільних відносин, утворюють самостійні інститути трудового права, які у своїй сукупності і формують систему галузі.
Такими інститутами є: трудовий договір, робочий час, час відпочинку, заробітна плата, трудова дисципліна, охорона праці, матеріальна відповідальність, трудові спори, колективно-договірне регулювання праці, підготовка і перекваліфікація кадрів, працевлаштування населення, нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю.
Послідовність розташування інститутів трудового права є, на перший погляд, умовною. Бо, наприклад, відносини працевлаштування можуть в реальних умовах передувати трудовим відносинам і виникати на стадії до укладення трудового договору. Хоча у більшості своїй це відносини, які покликані забезпечувати власне трудові відносини. А отже, місце інституту «Працевлаш-. тування населення» в цілому після інституту «Трудовий договір». Якщо ж брати до уваги те, що не може існувати юридична норма, яка б не входила до певного інституту і до певної галузі права1, то послідовність розміщення інститутів у системі трудового права у відповідності до структури суспільних відносин, що складають предмет галузі, видається виправданою.
Безперечно, що такий варіант системи трудового права теж не позбавлений недоліків. Інститут «Трудовий договір», наприклад, складається з самостійних підінститутів — прийом на роботу, переведення і припинення трудового договору. Норми, які регламентують дисциплінарну і матеріальну відповідальність, можна також об'єднати у окремий інститут і т. д.
Від системи трудового права як галузі права необхідно відрізняти систему науки трудового права і систему курсу «Трудове право України» як навчальної дисципліни. Трудове право як самостійна галузь права є предметом вивчення науки трудового права. І ось у складі цієї науки вже можна виділити Загальну і Особливу частину. Система наукових поглядів і знань про предмет трудового права, про його принципи, джерела, метод і систему утворюють Загальну частину у системі науки трудового права. Предметом Особливої частини є вивчення окремих інститутів трудового права, шляхів подальшого вдосконалення правового регулювання трудових та тісно пов'язаних з ними відносин.
Наука трудового права вивчає також досвід правового забезпечення трудових відносин у зарубіжних країнах з метою запозичення найбільш прогресивних форм регулювання праці для трудового права України. Цей розділ в системі науки трудового права іноді виділяють у так звану Спеціальну частину..
Система курсу (навчальної дисципліни) «Трудове право України» є сукупністю взаємопов'язаних між собою і послідовно розташованих розділів (тем), які обумовлені структурою науки трудового права і служать для вивчення трудового права з метою підготовки фахових юристів. Конкретним втіленням системи трудового права як навчальної дисципліни є навчальна програма курсу «Трудове право України».
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "19. Система трудового права"
  1. Трудове право
    — це галузь права, система правових норм, які регулюють правові відносини у процесі здійснення працівниками права на працю, зокрема питання організації та оплати праці, укладення трудових договорів, робочого часу, прийняття на роботу і звільнення, трудових спорів та
  2. Вопрос 3 Источники трудового права
    Источники трудового права - это нормативно- правовые акты, содержащие нормы данной отрасли права. Система источников трудового права включает законы и подзаконные акты и образует в совокупности трудовое законодательство. Основополагающий источник трудового права - Конституция РФ. Она закрепляет базовые положения трудового права: принципы, трудовые права всех граждан (ст.
  3. Вопрос 2 Система трудового права
    Каждая отрасль права, в том числе и трудовое, имеет свою систему норм, т. е. определенную их группировку и последовательность расположения в структуре отрасли. Система трудового права как отрасли - это классификация его норм по предмету отрасли в од-нородные группы (институты и подинституты) и последовательность их расположения внутри структуры отрасли. Система отрасли трудового права разделяется
  4. 19. Что представляет собой система трудового права?
    Под системой отрасли права понимается объективно обусловленное соединение взаимосвязанных, внутренне согласованных правовых норм, распределенных по различным структурным подразделениям. Систему трудового права Украины составляет структура взаимосвязанных норм, регулирующих обособленную сферу общественных отношений, возникающих из применения труда в общественной жизни. В свою очередь, это
  5. Вопрос 5Понятие, правовой статус субъектов трудового права
    Субъекты (стороны) трудового права - участники трудовых и иных непосредственно связанных с ними отношений. Виды субъектов трудового права; граждане (работники); работодатели (предприятия, организации, учреждения); представители работников и работодателей; профсоюзные комитеты; социальные партнеры; органы службы занятости и трудоустройства, органы по рассмотрению трудовых споров, надзору и
  6. Горизонтальна (галузева) будова системи законодавства
    — це структура системи законодавства, зумовлена предметом правового регулювання — фактичними суспільними відносинами, на основі яких виокремлюються галузі системи законодавства, що відповідають галузям системи права (конституційне право — конституційне законодавство, трудове право — трудове законодавство, цивільне процесуальне право — цивільне процесуальне законодавство та
  7. Прокопенко В. i.. Трудове право Украєни: харкiв: - Фiрма , 1998, 1998
    Пiдручник для юридичних вузiв i факультетiв. У пiдручнику висвiтлюються загальнотеоретичнi та практичнi аспекти суспiльних вiдносин, що становлять предмет регулювання трудового права, принципiв, джерел i суб'§ктiв трудового права, загальнi засади правовоє органiзацiє працевлаштування громадян Украєни. Особлива частина пiдручника трудового права пода§ться з широким використанням керiвних
  8. Коэффициент трудового участия
    Трудовой кодекс Российской Федерации регулирует трудовые отношения всех лиц, заключивших с работодателями трудовые договоры, независимо от того, с какой организацией они заключены - с государственной или коммерческой. В соответствии с ТК РФ регулирование трудовых отношений и иных непосредственно связанных с ними отношений может осуществляться путем заключения, изменения работниками и
  9. Галузь права
    — це найбільша самостійна частина системи права, сукупність правових норм, що регулюють якісно однорідні суспільні відносини певного виду на основі певного предмета і методу правового регулювання. Галузь права відбиває вищий рівень системних зв'язків у праві, характеризується певною цілісністю, автономністю. У системі права існують такі галузі права, як конституційне, адміністративне, цивільне,
  10. 3. Субъекты трудового права. Трудовое правоотношение. Основания возникновения трудовых правоотношений.
                  Общая теория права определяет круг субъектов права как участников общественных отношений, которые по своим особенностям могут быть носителями субъективных юридических прав и обязанностей. Поскольку правоотношения, урегулированные трудовым законодательством многообразны, круг субъектов трудового права широк. Субъекты трудового права – это участники общественных отношений,
  11. Юридические гаранти трудовых прав
    - это закрепленные в трудовом законодательстве способы и средства реализации и защиты трудовых прав. Юридические гарантии основных трудовых прав делятся на общие (применя-ются ко всем работникам) и специальные (относятся к определенным категориям - женщинам, молодежи и др.). ключе ние трудового договора с 15 лет, а при согласии родителей - с 14 лет на легкую работу. Основные права и обязанности
  12. Вопрос 13 Понятие, виды трудового договора
    Трудовой договор - это соглашение между работо-дателем и работником, в соответствии с которым работодатель обязуется предоставить работнику работу по обусловленной трудовой функции, обеспечить условия труда, предусмотренные ТК РФ, коллективным договором, соглашениями, локальными нормативными актами, содержащими нормы трудового права, своевременно и в полном размере выплачивать работнику
  13. 19. Предмет і система науки трудового права.
    Для того, щоб з’ясувати предмет певної галузі права, необхідно встановити, що є об’єктом його регулювання, коло яких питань він охоплює, яке місце, значення та роль цієї галузі в загальній системі права. Об’єктом регулювання трудового права є суспільні трудові відносини, змістом яких виступає праця. Але предмет трудового права не тотожній з трудовими відносинами. Поряд із трудовими в галузі
  14. Вопрос 1Понятие, предмет, метод трудового права
    Труд - это деятельность'человека, направленная на реализацию его физических и умственных способно-стей для получения определенных материальных или духовных благ. Общественная организация труда - это совместный труд людей для производства какого-либо продукта - материального или духовного блага. Трудовое право регулирует общественную организа-цию труда с социальной стороны, т. е. общественные
  15. Трудовая деятельность.
    С поступлением в школу ребенок перестраивается на новую трудовую систему отношений. Важно, чтобы в домашней трудовой деятельности младшего школьника находили отражение и применялись те знания и умения, которые он приобретает в
  16. СОДЕРЖАНИЕ
    ВВЕДЕНИЕ Основы теории государства и права как фундаментальной юридической науки правоведения Теория государства и права в системе юридических наук. Современная концепция правового государства. Понятие права. Нормативистская, естественно-правовая и социологическая школы права. Формы и источники права. Правоохранительные органы Система правоохранительных органов. Принципы их построения
  17. Программа Европейского Союза Europe Aid для Российской Федерации. Трудовое и социальное право Европейского Союза: документы и материалы. — М.: «Права человека»,2005. — 98 с., 2005

  18. Вопрос 54Регулирование труда работников религиозныхорганизаций
    Сторонами трудового договора являются: работодатель - религиозная организация, заключившая трудовой договор с работником в письменной форме, и работник - лицо, достигшее 18 лет, заключившее трудовой договор с религиозной организацией, лично выполняющее определенную работу и подчиняющееся внутренним установлениям религиозной организации. Права и обязанности сторон трудового договора определяются в
Портал "ЗНАНИЕ" © 2014
sci@all-sci.net

Рейтинг@Mail.ru