Аграрное право / Адвокатура (шпаргалки) / Административная деликтология / Административное право (шпаргалки) / Административное право Украины / Банковское право / Гражданский процесс / Гражданско-процессуальное право Украины / Гражданское право / Гражданское право России / Договорное право / Жилищное право России / Жилищное право Украины / Избирательное право / Коммерческое право / Конституционное право России / Конституционное право Украины / Криминалистика / Криминалистика (шпаргалки) / Криминальная сексология / Криминология / Муниципальное право России / Налоговое право / Нотариат / Охрана труда / Право Европейского союза / Правоведение, основы права / Правоохранительные органы / Римское право / Семейное право / Семейное право Украины / Сравнительное правоведение / Страховое право России / Судебная бухгалтерия / Судебная медицина / Судебная этика / Судопроизводство / Таможенное право / Таможенное право России / Теория государства и права / Теория государства и права (шпаргалки) / Транспортное право / Трудовое право России / Трудовое право Украины / Уголовно-процессуальное право Украины / Уголовное право (шпаргалки) / Уголовное право России / Уголовное право Украины / Уголовный процесс / Уголовный процесс (шпаргалки) / Финансовое право / Хозяйственное право России / Хозяйственное право Украины / Юридическая психология / Юридическая этика
<< Предыдушая Следующая >>

12.1. ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ


Для кращого розуміння даної теми доцільно нагадати дефініції відповідних понять.
Порушенням митних правил (ПМП) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на встановлений порядок управління в галузі митної справи і за яку Митним кодексом передбачена відповідальність.
ПМП визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслід-ків.
ПМП визнається вчиненим з необережності, коли особа, що скоїла це діяння, передбачала можливість настання шкідливих наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення, або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч могла і повинна була їх передбачити.
Знання особливостей складових частин порушення митних правил допомагають усвідомити діяльність дізнавача в процесі провадження по них. Згідно з МК боротьба з порушеннями покладена на митні органи. Це завдання вирішується за допомогою митних розслідувань.
Митні розслідування — це система процесуальних дій, встановлених МК, а в частині, яка не передбачена ним, — Кодексом України про адміністративні порушення для виявлення та документування митних правопорушень.
Основними завданнями митного розслідування є виявлення та припинення правопорушення, своєчасне
всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин справи, її вирішення відповідно до чинного законодавства, забезпечення виконання постанов у справах, а також виявлення причин та умов, що сприяли скоєнню митних правопорушень, і зміцнення правопорядку та законнос-ті.
Приводом порушення справи є:
виявлення самого факту інспектором митниці;
інформація в засобах масової інформації про правопорушення;
інформація інших правоохоронних органів;
матеріали, які отримуються від митних та інших органів іноземних держав;
заяви громадян.
При порушенні митних правил повинні бути з’ясовані:

Наприклад, якщо особа, що скоїла правопорушення, не досягла 16-річного віку, якщо відсутня подія, якщо відсутній склад правопорушення, то справа в таких випадках не порушується. Так само, коли особа скоїла діяння в стані крайньої необхідності, з ме-тою самооборони або коли настала смерть цієї особи.
Службові особи підлягають відповідальності за порушення митних правил, якщо в їх обов’язки входило забезпечення виконання вимог, установлених МК.
При вчиненні правопорушення юридичними особами відповідальності підлягають службові особи — керівники цих підприємств (ст. 103 МК).
Іноземні громадяни та особи без громадянства за правопорушення на митній території України несуть відповідальність на загальних під-ставах.
Не є порушенням митних правил дія, яка хоч і передбачена МК, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожувала порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є меншою, ніж відвернута шкода. Наприклад, 3 серпня 1998 р. на митному переході «Ягодин» скупчилося до 40 рефрежераторів з курячими стегнами. Температура повітря — 45?С. З 1 серпня запроваджувався новий порядок митного оформлення — подання попередньої декларації. Люди були не готові до нововведень, почався страйк: водії перекрили митний перехід. Начальник митниці звернувся до керівництва Держмитслужби і Голова Служби прийняв рішення — пропускати їх без огляду, тільки поставити штампи, печатки про перетин митного кордону. Такі дії в нормальних умовах є пору-шенням митного законодавства щодо порядку митного огляду транспорту та товару. Треба враховувати, що правопорушники можуть штучно створювати такі ситуації. При малозначності вчиненого порушення особа, яка розглядає справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням (ст. 142 МК).
Розслідування порушення митних правил та підготовка матеріалів справи до розгляду проводиться:
оперативно — інспекторським складом ( службовими особами митних органів, які згідно зі штатним розписом і службовими обов’язками здійснюють функції митного оформлення та пропуску через митний кордон України предметів, транспортних засобів, валюти, цінностей і які безпосередньо виявили факт порушення митних правил);
посадовими особами Управління організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби та відповідних підрозділів регіональних митниць і митниць;
за рішенням голови Держмитслужби або начальника регіональної митниці — іншими посадовими особами митної служби України. Вони приймають до провадження, як правило, найбільш складні справи, у тому числі справи по відношенню до підприємств, юридичних осіб;
службовими особами Держмитслужби, уповноваженими у встановленому порядку (за наказом Голови Держмитслужби, відповідно до займаної посади).
Провадження у справах про порушення митних правил здійснюють:
начальник митниці;
особа, що його заміщує;
службові особи митниці.
Начальник митниці (особа, що заміщує його) у справі, що він розглядає, приймає рішення:
про порушення справи;
про відмову у порушенні справи;
про адміністративне затримання особи, яка скоїла порушення;
про проведення перевірки окремих сторін діяльності підприємства;
про порушення кримінальної справи та проведення дізнання.
Начальник підрозділу митниці, який спеціально уповноважений для проведення митного розслідування (відділ по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил):
бере участь в організації розсліду-вання;
здійснює контроль за розслідуванням;
дає методичні вказівки щодо проведення роз-слідування;
узагальнює практику розслідувань та дає рекомендації щодо правильної діяльності інспекторського складу;
безпосередньо бере участь у розслідуваннях, приймає до свого провадження найбільш складні справи;
відповідає за облік справ, дотримання строків провадження по них.
У чинному МК не відпрацьовано багато аспектів правової основи провадження по справах з порушень митних правил, окремих дій слідчого чи дізнавача.
В юридичній практиці визнано, що справа про ПМП вважається заведеною, а провадження по ній розпочатим з моменту складання протоколу про порушення митних правил або адміністративного затримання особи чи посадової особи, яка притягується до відповідальності за ПМП.
Службова особа митного органу, в провадженні якої знаходиться справа про ПМП:
проводить всі процесуальні дії, передбачені МК (за винятком випадків, коли рішення про призначення окремих проце- суальних дій приймається тільки начальником митниці або його заступником), по остаточному документальному оформленню факту правопорушення, про що складаються відповідні процесу-альні документи;
в процесі провадження в справі посадова особа готує матеріали для розгляду керівництвом митниці;
вживає передбачені законом процесуальні та інші необхідні для провадження заходів виконання постанов митного органу;
виявляє причини та умови, які сприяли здійсненню правопорушення;
відповідає за своєчасність, повноту, якість та законність проведення процесуальних дій.
При безпосередньому виявленні факту порушення митних правил складається протокол у 2-х примірниках про порушення митних правил і починається провадження невідкладно.
Письмова заява чи повідомлення реєструється в книзі реєстрації заяв та повідомлень про порушення митних правил, після чого передається на розгляд начальнику митниці (строк розгляду — до 3-х діб) для прийняття рішення про необхідність проведення митного розслі-дування.
У протоколі зазначається:
дата і місце його складання;
посада, П. І. Б. службової особи, що склала протокол;
необхідні для справи відомості про особу, яка вчинила порушення;
місце, час, суть вчиненого порушення;
стаття МК, що передбачає відповідальність за таке порушення;
прізвища та адреси свідків (якщо вони є);
пояснення особи, що вчинила порушення митних правил, відомості про предмети та документи, вилучені відповідно до ст. 128 МК;
інші відомості, необхідні для вирішення спра-ви.
Протокол підписують посадова особа, що його склала, та особа, що вчинила порушення. При наявності свідків-понятих — вони теж підписують.
До складання протоколу особа, що вчинила порушення митних правил, має право давати пояснення щодо свого вчинку, пояснювати мотиви відмови від підписання протоколу. При складанні протоколу особі, що вчинила правопорушення, роз’яснюють її права, про що робиться відмітка в протоколі (хоча на даний час законом не встановлено перелік цих прав, вони передбачені в бланку протоколу про ПМП). Протокол та вилучені предмети доставляються посадовою особою, що провадить справу, до митного органу.
При виявленні під час митного розслідування ознак злочину, який не відноситься до компетенції митного органу, необхідні матеріали у строк до 3-х діб направляються прокуророві, органу попереднього слідства чи дізнання. (Про це дивись ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу). Відповідно до загального положення, митний орган повинен забезпечити припинення злочину та закріплення слідів злочину, виявлення свідків тощо.
Доказами у справах про ПМП, згідно із законодавством, є будь-які фактичні дані, на основі яких у певному порядку встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.
Протоколи про правопорушення та протоколи процесуальних дій, складені і оформлені в порядку, передбаченому МК, є джерелами доказів, оскільки в них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи. До переліку таких протоколів відносяться:
протоколи опитування осіб по суті справи;
протоколи про адміністративне затримання особи, що скоїла правопорушення (з метою припинення порушення митних правил, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи та винесення постанови по ній);
витребування від імені митного органу документів, необхідних для розгляду справи;
протокол проведення митних обстежень (території, транспортних засобів, приміщень, предметів) за участю спеціалістів;
протокол пред’явлення предметів і документів для впізнавання.
Коли при провадженні у справі про порушення митних правил виникає потреба у спеціальних знаннях, то посадова особа митного органу, яка проводить провадження, може прийняти рішення про проведення експертизи. Це рішення є обов’язковим для експерта, якому цим рішенням доручено провести експертизу, та для службової особи підприємства, якій надіслано рішення про проведення експертизи.
Посадова особа митного органу, що проводить провадження у справі, після закінчення підготовки справи до розгляду, передає матеріали начальнику митного органу (його заступнику), а в Держмитслужбі — уповноваженій особі, призначеній наказом.
Справи про порушення митних правил розглядають:
від імені Держмитслужби — уповноважена особа;
від імені митниці України — начальник митниці чи його заступник.
Справа про порушення митних правил розглядається у 15-денний строк з дня одержання митним органом матеріалів, необхідних для вирішення справи.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "12.1. ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ"
  1. 12.2. ПОСТАНОВИ МИТНОГО ОРГАНУ ТА ЇХ ЮРИДИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
    Відповідно до ст. 140 МК, після розгляду справи про порушення митних правил посадова особа митного органу, зазначена в ст. 135 МК, виносить одне з рішень (постанов): про накладання адміністративного стягнення; про припинення провадження у справі; про порушення кримінальної справи і провадження дізнання у справі про контрабанду. Постанова повинна містити: найменування митного органу, від імені
  2. § 1. Поняття та значення позовного провадження
    Позовне провадження – це вид провадження у цивільному процесі, у якому розглядається спір про право цивільне, тобто спір, який виникає з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Наявність спору про право цивільне визначає і іншу характерну рису цього провадження – участь у ньому двох сторін – позивача та відповідача. Позовне провадження є основним видом провадження, яке
  3. 50. Строки дізнання і досудового слідства
    Строки провадження дізнання (cm. 108 КПКУ): 1) 10 днів з моменту встановлення особи, яка його вчинила, — у справах про злочин, що не є тяжким або особливо тяжким; 2) 10 днів з моменту порушення справи — у справі про тяжкий або особливо тяжкий злочин; 3) 5 днів з моменту обрання запобіжного заходу. Строки провадження досудового слідства: 1) загальний строк— 2 місяці з моменту порушення
  4. 2.3. ПОНЯТТЯ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ І МИТНОЇ СПРАВИ
    Поняття, зміст і структура митної справи мають не тільки концептуально-теоретичне, але й прикладне, практичне значення. Відповідно до Закону України «Про митну справу в Україні» та Митного кодексу України із змінами та доповненнями 1992— 1997 рр. (ст. 1) митною справою є порядок переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, митне регулювання, пов’язане з встановленням мит та
  5. § 3. Процесуальний порядок розгляду справ окремого провадження
    Відповідно до статей 1 і 255 ЦПК справи окремого провадження розглядаються за загальними правилами цивільного судочинства з винятками і доповненнями, передбаченими в главах 34—39. При цьому діють всі принципи цивільного процесу, застосовуються положення Загальної частини ЦПК (глави 1-8), загальні правила підготовки справ до розгляду (гл. 18), правила розгляду їх в судовому засіданні (глави
  6. 49. Розслідування справи кількома слідчими
    Якщо розслідування особливо складної справи доручається декільком слідчим, то про це зазначається в постанові про порушення справи або виноситься окрема постанова. Один з цих слідчих призначається старшим, він приймає справу до свого провадження і безпосередньо керує діями інших слідчих. Постанова про призначення в справі декількох слідчих оголошується
  7. 12.3. ПОРЯДОК ОСКАРЖЕННЯ ПОСТАНОВ МИТНОГО ОРГАНУ
    Постанова митного органу у справі про порушення митних правил може бути оскарженою. Порядок оскарження законодавчо визначено в ст. 143 МК. Разом з тим, МК передбачає можливість оскарження тільки одного виду постанови — про накладання адміністративного стягнення. Це положення не відповідає вимогам демократичного суспільства. МК також не регулює питання участі прокуратури, представника сторін на
  8. 34. Цивільна юрисдикція і її види.
    Стаття 15. Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ 1. Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. 2. Законом
  9. 20. Суттєвість, задачі і значення стадії порушення кримінальної справи. Органи і службові особи, які мають право порушити кримінальну справу.
    Як кримінально-процесуальний інститут, порушення кримінальної справи — це сукупність юридичних норм, якими регламентуються суспільні відносини, що виникають у зв'язку з прийняттям, розглядом та вирішенням первинних відомостей про злочин. Розрізняють порушення кримінальної справи щодо особи і за фактом вчиненого злочину. Майже про всі злочини, коли про них стає відомо органам дізнання, слідчому,
  10. Взаємодія на стадії порушення карної справи
    На стадії порушення карної справи взаємодію слід розглядати в двох варіантах: 1) коли після вивчення справ оперативного обліку слідчим прийняте 278 рішення про порушення карної справи органом дізнання, слідчий може знову виступати в ролі консультанта, дає поради по складанню процесуальних документів і надає іншу допомогу; 2) коли порушуються карні справи відносно особи, затриманої на місці
  11. § 5. Цивільний процес: поняття, провадження, стадії
    Цивільне судочинство (цивільний процес) – це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок провадження в цивільних справах, який визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав та обов'язків і цивільних процесуальних дій, якими вони реалізуються їх суб'єктами — судом і учасниками процесу. Відповідно до ст. 1 ЦПК завданням цивільного судочинства є охорона прав
  12. 137. Порядок порушення кримінальної справи та складання обвинувального висновку прокурором у справах з протокольною формою досудової підготовки матеріалів.
    Протокол у справах з протокольною формою досудової підготовки матеріалів разом із приєднаними до нього матеріалами направляють прокуророві. Він, одержавши протокол і матеріали досудової підготовки, повинен перевірити достатність, повноту та відповідність їх законодавству, а саме: -чи мало місце діяння і чи є склад злочину, передбачений ККУ -чи встановлено всі обставини злочину та всіх
  13. 45. Адміністративне провадження: поняття, стадії, система, види.
    Провадження у справах про адміністративні правопорушення — особливий різновид адміністративного процесу, який значною мірою врегульований правовими нормами, що сконцентровані в розділах IV та V КпАП (глави 18—33). Провадження у справах про адміністративні правопорушення - це діяльність учасників адміністративно-деліктних відносин щодо розгляду та вирішення адміністративних справ, зокрема, щодо
  14. 2. Стадії кримінального процесу. їх система та зміст.
    Виділення певних частин кримінального процесу в стадії і відокремлення їх від інших ґрунтується на таких характерних ознаках: наявність завдань, властивих певній частині процесу; визначене коло суб'єктів, які здійснюють на певному етапі процесуальну діяльність; своєрідність процесуальної форми, в якій здійснюється ця діяльність; специфічний характер кримінально-процесуальних відносин; наявність
  15. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ
    ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ
  16. 1.6. Поняття, види і стадії цивільного судочинства
    Цивільне судочинство - це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок розгляду і вирішення судами цивільних справ. Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.
  17. 22. Поняття, завдання і значення стадії порушення кримінальної справи.
    Порушення кримінальної справи є першою, початковою стадією кримінального процесу. Суть її полягає в тому, що компетентні органи повинні встановити наявність чи відсутність передбачених законом приводів і підстав для того, щоб прийняти рішення про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи. У цій стадії також по можливості встановлюється наявність чи відсутність обставин, що виключають
  18. 58. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів: її сутність, значення, строки, умови і порядок оформлення.
    Стаття 425. Здійснення провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів Порядок провадження у справах про злочини, передбачені частиною 1 статті 133, статтею 164, частиною 1 статті 185, частиною 1 статті 186, частиною 1 статті 190, частиною 1 статті 194, частиною 1 статті 194-1, частиною 1 статті 202, частиною 1 статті 203, частиною 1 статті 205, частиною 1 статті 212, частиною
Портал "ЗНАНИЕ" © 2014
sci@all-sci.net

Рейтинг@Mail.ru